А1. К классу предельных одноосновных карбоновых кислот принадлежит вещество состава
1) С3Н6О 2) С3Н6О2 3) С2Н6О2 4) С2Н6О
А2. Молекула акриловой (пропеновой) кислоты содержит
1) один атом кислорода и одну π-связь 2) два атома кислорода и две π-связи
3) один атом кислорода и две π-связи 4) два атома кислорода и одну π-связь
А3. К ряду предельных карбоновых кислот не относится
1) (СН3)2СНСООН 2) С17Н35СООН 3)С2Н3СООН 4) СН3СООН
А4. Вещество, структура которого СН3-СН-СН2-СН2-СООН, называется
│
СН3
1) 2- метилпентеновая кислота 2) 4- метилпентеновая кислота
3) 2-метилпентановая кислота 4) 4-метилпентановая кислота
А5. Температура кипения метановой кислоты выше, чем у этаналя, потому что
1) у этаналя меньше молекулярная масса
2) молекула метановой кислоты содержит больше атомов кислорода
3) между молекулами метановой кислоты образуются водородные связи
4) в молекуле этаналя есть неполярные ковалентные связи между атомами углерода
А6. Какая из кислот реагирует с натрием с большей скоростью
А. пропановая кислота Б. бутановая кислота В. метановая кислота Г. этановая кислота
А7. Кислотные свойства среди перечисленных веществ наиболее выражены у
1) хлоруксусной кислоты 2) фенола
3) муравьиной кислоты 4) пропанола
А8. Ацетат натрия не получится при действии на уксусную кислоту
1) натрия 2) гидроксида натрия 3) карбоната натрия 4) хлорида натрия
А9. Пропановая кислота вступает в реакцию с
1) медью 2) сульфатом натрия 3) хлороводородом 4) хлором
А10. Кислотные свойства уксусной кислоты проявляются в реакции с
1) медью 2) карбонатом натрия 3) кислородом 4) бромом
Phase change - ru.svg
Агрега́тное состоя́ние вещества (от лат. aggrego «присоединяю») — физическое состояние вещества, зависящее от соответствующего сочетания температуры и давления. Изменение агрегатного состояния может сопровождаться скачкообразным изменением свободной энергии, энтропии, плотности и других физических величин.[1]
Традиционно выделяют три агрегатных состояния: твёрдое, жидкое и газообразное. К агрегатным состояниям принято причислять также плазму[2], в которую переходят газы при повышении температуры и фиксированном давлении. Отличительной особенностью является отсутствие резкой границы перехода к плазменному состоянию. Существуют и другие агрегатные состояния.
Определения агрегатных состояний не всегда являются строгими. Так, существуют аморфные тела, сохраняющие структуру жидкости и обладающие небольшой текучестью и сохранять форму; жидкие кристаллы текучи, но при этом обладают некоторыми свойствами твёрдых тел, в частности, могут поляризовать проходящее через них электромагнитное излучение.
Для описания различных состояний в физике используется более широкое понятие термодинамической фазы. Явления, описывающие переходы от одной фазы к другой, называют критическими явлениями.
Ви вже знаєте, що серед сполук різних елементів окрему групу станов-
лять ті, що утворені Карбоном, — так звані органічні сполуки. З найважли-
вішими з них ви ознайомилися в поперед ніх класах, а докладно вивчити
органічні речовини в усій їхній багатоманітності зможете в окремому роз-
ділі органічної хімії. Цей підручник відкриє багато нового, досі невідомого
про природні й синтетичні сполуки, із яких виготовлено ваш одяг, які ви
вживаєте в їжу, які вас обігрівають і лікують, з яких, зрештою, побудовано
ваш організм.
Зміст кожної наступної теми і кожного наступного параграфа підручни-
ка ґрунтується на змісті попередніх. Намагайтеся зрозуміти логіку органіч-
ної хімії — і ви легко засвоїте навіть найскладніший матеріал. А знання
залежності властивостей органічних речовин від їхніх складу та будови да-
дуть вам змогу не лише пояснювати ці властивості, а й передбачати їх.
У вивченні хімії вам до структура підручника. Фактичний
матеріал про органічні сполуки викладається в рубриках: Склад і будова
молекул, Фізичні властивості, Хімічні властивості, Застосування,
Добування. Матеріал про хімічні властивості як найважливіший подано в
зручному вигляді: рівняння хімічних реакцій речовин згруповано в одному
місці, а пояснення цих реакцій наведено паралельно.
Кожна тема закінчується висновками, в яких узагальнено основ ний,
найважливіший матеріал. Наприкінці параграфів наведено завдання, за
до яких ви можете перевірити свої знання і розуміння вивченого.
Не лінуйтеся робити це систематично — і успіх у навчанні забезпечений. Не
нехтуйте також запитаннями, уміщеними в тексті параграфів.
Навички експериментування ви зможете розвинути, виконуючи різно-
манітні хімічні досліди. Прописи лабораторних робіт наведено в тексті па-
раграфів, а практичних робіт — наприкінці підручника.
Сподіваємося, що вивчення органічної хімії буде для вас цікавим і ко-
рисним.
Успіхів вам!