ще однією екологічною проблемою є забруднення природного середовища- це одна із найважливіших екологічних проблем.
всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю забруднення”.
забруднення - це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь- яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і па створене нею для власних потреб штучне середовище.
речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудітками, або полютантами.
забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. забруднення - один із лімітуючих факторів для людини.
ціна забруднення складається з трьох компонентів:
втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів; вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.ціна здоров’я людей.
існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. класифікація забруднень досить складна. разом з тим у відповідності з деякими пі розрізняють такі забруднення природного середовища:
механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження); матеріальні, енергетичні (також за типом походження); стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям); прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу); навмисні, супутні, аварійно-випадкові.
механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).
хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).
фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у природному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).
біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.
стійкі - забруднювачі, які не руйнуються впродовж тривалого часу, не усувається їх шкідлива дія самою природою (пластмаси, поліетилен, поліпропілен, радіоактивні речовини, гума тощо). такі хімічні речовини можуть не тільки накопичуватись, а також часто “біологічно посилюватись” в міру проходження в біологічних циклах та харчових ланцюгах. крім того вони можуть утворювати інші отруйні речовини, реагуючи з іншими речовинами оточуючого середовища, викликати ефект подвійної дії шкідливих речовин.
нестійкі .швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів. ці забруднення викликають речовини, для яких існують природні механізми переробки (наприклад, побутові стічні води).
навмисне забруднення - це цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель під забудову, утворення кар’єрів, шлаконакопичувачів, териконів, неправильне використання ресурсів (води, вилов риби та і
супутні - поступові зміни стану біосфери окремих районів планети під впливом антропогенної діяльності людини (опустелювання, висихання боліт, кислотні дощі, “парниковий” ефект та і
найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.
основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в сільському господарстві пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують урожайність сільськогосподарських культур, але й великої шкоди довкіллю, адже застосовуються у величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.
У́ксусная кислота (эта́новая кислота) — органическое вещество с формулой CH3COOH. Слабая, предельная одноосно́вная карбоновая кислота. Соли и сложные эфиры уксусной кислоты называются ацетатами.
Одной из первых кислот, которая стала известна людям еще в древности, стала уксусная кислота. Обнаружено это было случайно – вследствие появления уксуса при скисании вина. В 1700 году Шталь получил концентрированную разновидность химической разновидности жидкости, а в 1814 – Берцелиус установил точный его состав.Получение уксусной кислоты возможно разными путями, а применяется она достаточно широко во многих направлениях хозяйственной деятельности. Уксусная кислота является синтетическим продуктом брожения углеводов и спиртов, а также естественного скисания сухих виноградных вин. Принимая участие в процессе обмена веществ в организме человека, данная кислота является пищевой добавкой, используемой для приготовления маринадов и консервации.
Качественные характеристики уксусной кислоты
Бесцветная жидкость с кислым привкусом и резковатым запахом, которой является уксусная кислота, имеет ряд определенных преимуществ. Конкретные свойства делают кислоту незаменимой во многих химических соединениях и продуктах бытового назначения.
Разнообразие сфер, в которых применима уксусная кислота, достаточно велико. Данная кислота является непременным компонентом многих лекарственных препаратов – например, фенацетина, аспирина и других разновидностей. Ароматические амины NH2-группы защищаются в процессе нитрования введением ацетильной группы СН3СО – это также одна из наиболее распространенных реакций, в которые вступает уксусная кислота.
Довольно важную роль играет вещество при изготовлении ацетилцеллюлозы, ацетона, различных синтетических красителей. Не обходится без ее участия производство разнообразной парфюмерии и негорючих пленок.
ще однією екологічною проблемою є забруднення природного середовища- це одна із найважливіших екологічних проблем.
всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю забруднення”.
забруднення - це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь- яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і па створене нею для власних потреб штучне середовище.
речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудітками, або полютантами.
забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. забруднення - один із лімітуючих факторів для людини.
ціна забруднення складається з трьох компонентів:
втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів; вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.ціна здоров’я людей.існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. класифікація забруднень досить складна. разом з тим у відповідності з деякими пі розрізняють такі забруднення природного середовища:
механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження); матеріальні, енергетичні (також за типом походження); стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям); прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу); навмисні, супутні, аварійно-випадкові.механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).
хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).
фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у природному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).
біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.
стійкі - забруднювачі, які не руйнуються впродовж тривалого часу, не усувається їх шкідлива дія самою природою (пластмаси, поліетилен, поліпропілен, радіоактивні речовини, гума тощо). такі хімічні речовини можуть не тільки накопичуватись, а також часто “біологічно посилюватись” в міру проходження в біологічних циклах та харчових ланцюгах. крім того вони можуть утворювати інші отруйні речовини, реагуючи з іншими речовинами оточуючого середовища, викликати ефект подвійної дії шкідливих речовин.
нестійкі .швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів. ці забруднення викликають речовини, для яких існують природні механізми переробки (наприклад, побутові стічні води).
навмисне забруднення - це цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель під забудову, утворення кар’єрів, шлаконакопичувачів, териконів, неправильне використання ресурсів (води, вилов риби та і
супутні - поступові зміни стану біосфери окремих районів планети під впливом антропогенної діяльності людини (опустелювання, висихання боліт, кислотні дощі, “парниковий” ефект та і
найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.
основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в сільському господарстві пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують урожайність сільськогосподарських культур, але й великої шкоди довкіллю, адже застосовуються у величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.
Одной из первых кислот, которая стала известна людям еще в древности, стала уксусная кислота. Обнаружено это было случайно – вследствие появления уксуса при скисании вина. В 1700 году Шталь получил концентрированную разновидность химической разновидности жидкости, а в 1814 – Берцелиус установил точный его состав.Получение уксусной кислоты возможно разными путями, а применяется она достаточно широко во многих направлениях хозяйственной деятельности.
Уксусная кислота является синтетическим продуктом брожения углеводов и спиртов, а также естественного скисания сухих виноградных вин. Принимая участие в процессе обмена веществ в организме человека, данная кислота является пищевой добавкой, используемой для приготовления маринадов и консервации.
Качественные характеристики уксусной кислоты
Бесцветная жидкость с кислым привкусом и резковатым запахом, которой является уксусная кислота, имеет ряд определенных преимуществ. Конкретные свойства делают кислоту незаменимой во многих химических соединениях и продуктах бытового назначения.
Разнообразие сфер, в которых применима уксусная кислота, достаточно велико. Данная кислота является непременным компонентом многих лекарственных препаратов – например, фенацетина, аспирина и других разновидностей. Ароматические амины NH2-группы защищаются в процессе нитрования введением ацетильной группы СН3СО – это также одна из наиболее распространенных реакций, в которые вступает уксусная кислота.
Довольно важную роль играет вещество при изготовлении ацетилцеллюлозы, ацетона, различных синтетических красителей. Не обходится без ее участия производство разнообразной парфюмерии и негорючих пленок.