Через бромну воду (w (Br2) = 0,032) масою 1 кг пропустили суміш насиченого і етиленового вуглеводнів об’ємом 11,2 л (н.у.). Розчин брому повністю знебарвився, а на дні посудини утворилася важка масляниста рідина об'ємом 20, 95 мл та щільністю 1,93 г / мл. Частина вихідної суміші, що не прореагувала з бромом, була спалена. На поглинання газу, що виділився витратили 300 мл 3М розчину калій гідроксиду. Які вуглеводні містилися в вихідної суміші і які їхні об'ємні частки?
1)Систематические названия даются по названию углеводорода с добавлением суффикса -ол и цифры, указывающей положение гидроксигруппы
Нумерация ведется от ближайшего к ОН-группе конца цепи.
Цифра, отражающая местоположение ОН-группы, в русском языке обычно ставится после суффикса "ол".
Изомерия спиртов. Для спиртов характерна структурная изомерия:
изомерия положения ОН-группы (начиная с С3);углеродного скелета (начиная с С4); межклассовая изомерия с простыми эфирами
2) Простые эфиры(общ формула R - О - R', где R и R' - углеводородный радикал. . К эфирам простым относятся нек-рые виниловые, а также глимы, карбитолы, целлозольвы, гетероциклич. соед. сатом О в цикле, напр. оксиран, оксолан, 1,4-диоксан, ТГф и др. Незнаю что больше тут можно написать?
3)Химические свойства
1 Спирты — слабые кислоты, могут образовывать соли и комплексы с активными металлами. Например: СН3-ОН + Na —> СН3—О—Na + Н2
Реакция этерификации: Спирты реагируют с кислотами при этом образуются сложные эфиры.
1)R—ОН + HNO3 —> R—О—NO2 + Н2О
2)R'-OH + R-COOH -> R-C(O)-OR' + H2O
Межмолекулярная дегидратация(образование простых эфиров):
R-OH + R'-OH -> R-O-R' + H2O
Внутримолекулярная дегидратация: C2H5OH -> CH2=CH2 + H2O
4) короче многоатомными спиртами называются те которые имеют несколько гидроксогрупп, например этандиол-1,2
5,6,7) открой учебник по химии за 10 класс там про это всё написано.
8)Реакция ЗАМЕЩЕНИЯ
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.