Результаты поиска Выделенное описание из Интернета Розрізняють реакції сполучення (в ході яких із декількох речовин утворюється одна складна сполука), реакції розкладу (коли з однієї речовини утворюється кілька сполук), реакції заміщення (реакції, в ході яких більш проста речовина заміщує у складнішій якусь із її складових частин), реакції обміну
1.3.2 Класифікація органічних реакцій за типом розриву хімічних зв’язків Реакції гомолітичного (радикального) розриву хімічного зв’язку (го-моліз) супроводжуються утворенням вільних радикалів:
Вільний радикал – це незаряджена частинка, яка має неспарений еле-ктрон (одноелектронну атомну орбіталь):
– взаємодія компонентів у газовій фазі або при дії неполярних апро-тонних розчинників (ТГФ – тетрагідрофуран); – ланцюгово-радикальний механізм прискорення, при якому один ініціатор може викликати безмежну низку хімічних перетворень; – висока залежність хімічних перетворень від просторових ефектів. Реакції гетеролітичного (йонного) розриву хімічного зв’язку (гете-роліз) супроводжуються утворенням йонів:
Для гетеролітичних реакцій є характерним: – прискорення в присутності кислот або основ (кислотно-основний каталіз); – проходження взаємодії в розчинах; – відсутність впливу акцепторів (інгібіторів) вільних радикалів на швидкість реакції; – критична залежність швидкості реакції від типу розчинника. – реакції є моно- та бімолекулярними. Якщо в елементарній стадії реакції (послідовності взаємодії) бере участь одна молекула або частинка, то така реакція називається мономолекулярною, а якщо дві – то бімолеку-лярною. Молекулярність визначається тільки для окремої стадії реакції; – з кінетичної точки зору реакції бувають першого та другого по-рядків. Порядок реакції визначається сумарним показником ступенів кон-центрацій реагуючих речовин в рівнянні, яка визначає загальну швидкість реакції. Якщо швидкість реакції залежить від концентрації лише одного компонента, то ми маємо реакцію першого порядку, якщо від концентрації двох реагуючих речовин – то маємо реакцію другого порядку.
1, отбрасываем одну монетку и взвешиваем на каждой чашке по 50 монет (100/2). если вес на чашках одинаков значит отброшенная монета фальшива. Дальше второе взвешивание отброшенной монеты (100% фальшивой) с любой другой.
2, Если первое взвешивание было не равным (например первая чашка легче), то берем содержимое второй чашки и делим по 25 монет на каждую и взвешиваем. Если чашки равны следовательно фальшивая была в другой чашке(более легкие 50 штук). Если одна из чашек перевесила значит фальшивка в этих 50-ти монетах и в соответствии с первым взвешиванием она тяжелее.
Объяснение:
Объяснение на мой взгляд очевидно из ответа.
В общем виде задача решается так:
отбрасываем нечетную монету остальное делим на 2 чашки и взвешиваем. Если равны то отброшенная - фальшивка.
Если не равны делим любую чашку по палам и взвешиваем. В случае не равного деления (например было 103 монеты и второе деление даст 25 и 26 монет то добавляем отброшенную (заведомо не фальшивую) и взвешиваем второй раз. Результат: если весы одинаковы значит фальшивка в неразделенной половине и была она легче или тяжелее смотрим на результат первого взвешивания. Если весы не уравновешены значит фальшивка в этой половине монет. А эта половины была легче или тяжелее - смотрим на результат первого взвешивания.
Выделенное описание из Интернета
Розрізняють реакції сполучення (в ході яких із декількох речовин утворюється одна складна сполука), реакції розкладу (коли з однієї речовини утворюється кілька сполук), реакції заміщення (реакції, в ході яких більш проста речовина заміщує у складнішій якусь із її складових частин), реакції обміну
1.3.2 Класифікація органічних реакцій за типом розриву хімічних зв’язків
Реакції гомолітичного (радикального) розриву хімічного зв’язку (го-моліз) супроводжуються утворенням вільних радикалів:
Вільний радикал – це незаряджена частинка, яка має неспарений еле-ктрон (одноелектронну атомну орбіталь):
– взаємодія компонентів у газовій фазі або при дії неполярних апро-тонних розчинників (ТГФ – тетрагідрофуран);
– ланцюгово-радикальний механізм прискорення, при якому один ініціатор може викликати безмежну низку хімічних перетворень;
– висока залежність хімічних перетворень від просторових ефектів.
Реакції гетеролітичного (йонного) розриву хімічного зв’язку (гете-роліз) супроводжуються утворенням йонів:
Для гетеролітичних реакцій є характерним:
– прискорення в присутності кислот або основ (кислотно-основний каталіз);
– проходження взаємодії в розчинах;
– відсутність впливу акцепторів (інгібіторів) вільних радикалів на швидкість реакції;
– критична залежність швидкості реакції від типу розчинника.
– реакції є моно- та бімолекулярними. Якщо в елементарній стадії реакції (послідовності взаємодії) бере участь одна молекула або частинка, то така реакція називається мономолекулярною, а якщо дві – то бімолеку-лярною. Молекулярність визначається тільки для окремої стадії реакції;
– з кінетичної точки зору реакції бувають першого та другого по-рядків. Порядок реакції визначається сумарним показником ступенів кон-центрацій реагуючих речовин в рівнянні, яка визначає загальну швидкість реакції. Якщо швидкість реакції залежить від концентрації лише одного компонента, то ми маємо реакцію першого порядку, якщо від концентрації двох реагуючих речовин – то маємо реакцію другого порядку.
1, отбрасываем одну монетку и взвешиваем на каждой чашке по 50 монет (100/2). если вес на чашках одинаков значит отброшенная монета фальшива. Дальше второе взвешивание отброшенной монеты (100% фальшивой) с любой другой.
2, Если первое взвешивание было не равным (например первая чашка легче), то берем содержимое второй чашки и делим по 25 монет на каждую и взвешиваем. Если чашки равны следовательно фальшивая была в другой чашке(более легкие 50 штук). Если одна из чашек перевесила значит фальшивка в этих 50-ти монетах и в соответствии с первым взвешиванием она тяжелее.
Объяснение:
Объяснение на мой взгляд очевидно из ответа.
В общем виде задача решается так:
отбрасываем нечетную монету остальное делим на 2 чашки и взвешиваем. Если равны то отброшенная - фальшивка.
Если не равны делим любую чашку по палам и взвешиваем. В случае не равного деления (например было 103 монеты и второе деление даст 25 и 26 монет то добавляем отброшенную (заведомо не фальшивую) и взвешиваем второй раз. Результат: если весы одинаковы значит фальшивка в неразделенной половине и была она легче или тяжелее смотрим на результат первого взвешивания. Если весы не уравновешены значит фальшивка в этой половине монет. А эта половины была легче или тяжелее - смотрим на результат первого взвешивания.