ЧТОЛИ ЛАБОРАТОРНЫЙ Опыт № 3 Взаимодействие металлов с растворами кислот Реактивы: медь, цинк, железо, раствор соляной или серной кислоты. Химическая посуда и оборудование: пробирки, пробиркодержатель. Ход работы: В три пробирки поместите по кусочку металлических цинка, железа и меди, добавьте по 2 мл разбавленной соляной кислоты (или серной кислоты). Исходя из положения этих металлов в ряду активности, сде- лайте предположительный вывод о возможности протекания реакции между этими металлами и соляной кислотой. После доказательства взаимодействия металлов с соляной кислотой опытным путем отметьте различие в скорости протекания реакций. Задания: 1. Объясните наблюдаемые явления и сделайте соответствующие выводы. 2. Составьте уравнения химических реакций.

Объяснение:

Шығыстың ғұлама ойшылы Әбу Насыр

әл-Фараби 870 жылы бүгінде Отырар

аталатын, Арыс өзенінің Сырға барып

құятын сағасындағы Фараб қаласында

дүниеге келді (қазіргі Оңтүстік Қазақстан

облысындағы Отырар қаласының

маңайындағы ортағасырлық қала).

Фарабидің толық аты-жөні Әбу-Насыр

Мұхаммед Иби Мұхаммед ибн Ұзлағ

ибн Тархан Әл-Фараби. Әл-Фараби түрік

тайпасының дәулетті бір ортасынан

шыққаны бізге мәлім, бұған дәлел оның

толық аты жөнінде "Тархан" деген атаудың

болуы. Туған жері қазақтың ежелгі қаласы

Отырарды арабтар Барба-Фараб деп

атап кеткен, осыдан барып ол Әбу Насыр

әл-Фараби, яғни Фарабтан шыққан Әбу

Насыр атанған.

Объяснение:

Осылай деп ойлайм!!

Объяснение:

pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користуватись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими — кислими.

Загальну концепцію виміру кислотності розчину за до рН сформулював С. П. Соренсен (Sørensen) в 1909 р.

Визначення Редагувати

Див. також: Іонний добуток води

Співвідношення між pH та pOH

рН обчислюється як від'ємний десятковий логарифм активності іонів H+ (або, точніше, для водних розчинів — іонів гідроксонію [H3O+]) і є безрозмірною величиною:

{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}{\displaystyle {\mbox{pH}}=-\lg \left[{\mbox{H}}^{+}\right]}

Отже, для нейтральних розчинів значення pH рівне 7, для лужних — більше 7, для кислих — менше. Із значення pH можна розрахувати pOH[1]:

{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }{\displaystyle \mathrm {pOH=14-pH} }.

При вищих температурах константа електролітичної дисоціації води підвищується, відповідно збільшується іонний добуток води Kw, тому нейтральною виявляється pH < 7 (що відповідає концентраціям, що збільшилися як H+, так і OH−); при зниженні температури, навпаки, нейтральна pH зростає. Всі ці зміни відбуваються в інтервалі значень[2] Kw від 0,11·10-14 (0 °C) до 55,0·10-14 (100 °C), тобто залежно від температури pH нейтрального розчину змінюється від -7,48 до -6,13.

рН абсолютно чистої води мусить мати значення 7. Але насправді такого майже ніколи не трапляється — наприклад, при контакті із повітрям у воді розчиняється вуглекислий газ, з якого утворюється вугільна кислота Н2СО3, внаслідок цього рН води падає до 5,7—6.

pH більшості відомих розчинів коливається між значеннями 0 та 14. Відомі розчини із значенням рН меншим нуля та більшим 14, але у таких випадках замість pH, як характеристики кислотності розчину, зазвичай користуються концентрацією кислоти або лугу.