1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.
6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.
10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.
11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Відповідь:
1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.
6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.
10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.
11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Пояснення:
n = N/Na, где n - количество вещества хрома, N - кол-во атомов, Na - число Авогадро (6,02*10^(-23) моль^(-1))
В нашем случае N = 1, согласно условию задачи (необходим один атом), тогда
n = 1/Na
C другой стороны, n = m/M, где m - масса одного атома хрома, M - молярная масса Cr
(52 г/моль).
Приравнивая два выражения и выражая массу, получаем
m = nM = M/Na
Теперь распишем массу атома как
m = ρ*V,
где ρ - плотность хрома, 7.19 г/см3, V - т.н. в условии "общий объем".
Vaт = 0,68 V = 0,68 m/ρ = 0,68 M/ρNa = 0,68*52г/моль / (7,19 г/см^3*6,02*10^23 моль^(-1)) = 8,17*10^(-24) cм^3 = 8,17*10^(-3) нм^3
Объем шара записывается как
V = 4/3πR^3, откуда R = (3V/4π)^1/3 = 1,25*10^(-1) нм.