Для определения концентрации раствора арсенита натрия взяли 0,1182 г стандартного образца стали, массовая доля марганца в котором равна 0,84%. После соответствующей
обработки, в результате которой Mn превратили в MnO4, на титрование полученной
HMnO4 израсходовали 22,27 см3 раствора арсенита натрия. Вычислить нормальную
концентрацию раствора арсенита натрия CH(NaAsO2) и титр этого раствора по марганцу
T(NaAsO2/Mn).​

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:

Хімі́чне рівня́ння — це скорочений запис хімічної реакції хімічними символами елементів і хімічними формулами речовин. Кожне хімічне рівняння складається з правої і лівої частин, сполучених між собою знаком рівності. У лівій частині рівняння записують формули речовин або символи елементів, що вступають у хімічну реакцію, а в правій — формули речовин, які утворюються внаслідок реакції.

Зображення хімічних реакцій хімічними рівняннями базується на законі збереження маси речовини, за яким загальна кількість атомів кожного елементу під час реакції залишається незмінною. Щоб зобразити реакцію хімічним рівнянням, зовсім не обов'язково вказувати всю кількість реагуючих молекул і атомів. Для цього досить представити реакцію найменшою можливою їх кількістю, оскільки всі останні молекули і атоми реагують так само. Коефіцієнти в обох частинах хімічного рівняння можна збільшувати або зменшувати в однакове число разів.