Для того, щоб визначити хлоридну кислоту і її солі від інших сполук необхідно скористатися розчином арґентум (I) нітрату. Утворюється осад, який не розчиняється в кислотах. ​

1) Соль слабого основания (Zn(OH)2) и сильной кислоты (H2SO4). Гидролиз по катиону. Среда кислая.

\2ZnSO4 + 2H2O = (ZnOH)2SO4 + H2SO4

Zn2+ + H2O = ZnOH+ + H+

(ZnOH)2SO4 + 2H2O = 2Zn(OH)2 + H2SO4

ZnOH+ + H2O = Zn(OH)2 + H+

2) Соль слабого основания (Cu(OH)2) и сильной кислоты (HCl). Гидролиз по катиону. Среда кислая.

CuCl2 + H2O = Cu(OH)Cl + HCl

Cu2+ + H2O = CuOH+ + H+

Cu(OH)Cl + H2O = Cu(OH)2 + HCl

CuOH+ + H2O = Cu(OH)2 + H+

3) Соль сильного основания (NaOH) и слабой кислоты (H2SO3). Гидролиз по аниону. Среда щелочная.

Na2SO3 + H2O = NaHSO3 + NaOH

SO3 2- + H2O = HSO3 - +OH-

NaHSO3 + H2O = H2SO3 + NaOH

HSO3 - +H2O = H2SO3 + OH-

4) Соль сильного основания (КOH) и слабой кислоты (H3РO4). Гидролиз по аниону. Среда щелочная.

K3PO4 + H2O = K2HPO4 + KOH

PO4 3- + H2O = HPO4 2- + OH-

K2HPO4 + H2O = KH2PO4 + KOH

HPO4 2- + H2O = H2PO4 - +OH-

KH2PO4 + H2O = H3PO4 + KOH

H2PO4 - +H2O = H3PO4 + OH-

5) Соль слабого основания (Zn(OH)2) и сильной кислоты (HCl). Гидролиз по катиону. Среда кислая.

ZnCl2 + H2O = ZnOHCl + HCl

Zn2+ + H2O = ZnOH+ + H+

ZnOHCl + H2O = Zn(OH)2 + HCl

ZnOH+ + H2O = Zn(OH)2 + H+

6) Соль слабого основания (Fe(OH)2) и сильной кислоты (H2SO4). Гидролиз по катиону. Среда кислая.

2FeSO4 + 2H2O = (FeOH)2SO4 + H2SO4

Fe2+ + H2O = FeOH+ + H+

(FeOH)2SO4 + 2H2O = 2Fe(OH)2 + H2SO4

FeOH+ + H2O = Fe(OH)2 + H+

7) Соль слабого основания (Ni(OH)2) и сильной кислоты (HNO3). Гидролиз по катиону. Среда кислая.

Ni(NO3)2 + H2O = (NiOH)NO3 + HNO3

Ni2+ + H2O = NiOH+ + H+

(NiOH)NO3 + H2O = Ni(OH)2 + HNO3

NiOH+ + H2O = Ni(OH)2 + H+

Во всех случаях гидролиз ступенчатый, идет в 2 стадии, т. е. по 2 ступеням, кроме случая (4) - здесь по 3 ступеням, т. к. фосфорная кислота - 3-основная.

Гидролиз по первой ступени идет значительно сильнее, чем по второй и, тем более, по третьей, поэтому часто записывают гидролиз только по первой ступени.

Гидролиз - обратимый процесс, поэтому во всех уравнениях вместо знака равенства нужен знак обратимости

Объяснение:

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение: