1) M(вещества)=43*2=86 n(вещества)=2,15/86=0,025моль n(CO2)=6.6/44=0.15mol n(H2O)=3.15/18=0.175mol n(O)=0.3mol+0.175mol=0,475mol m(O)=0.475mol*16=7.6g Слева 2,15+7,6=9,75 Справа 6,6+3,15=9,75 нет кислорода (9,75=9,75 слева и справа) Итого Водорода 0,35/0,025=14 углерода 0,15/0,025=6 С6H14 гексан 2)n(Вещества)=36/180=0,2моль n(СO2)=52.8/44=1.2моль n(H2O)=21.6/18=1.2моль n(O)=1.2моль+2,4моль=3,6моль m(O)=3.6моль*16=57,6г Слева 36г+57,6г=93,6г Справа 52,8+21,6=74,4г Есть кислород значит и его 93,6г-74,4г=19,2г (разделим на 16 и будет 1,2моль) Итого Кислорода 1,2/0,2=6 Водород 2,4/0,2=12 Углерод 1,2/0,2=6 С6Н12О6 глюкоза лишними не бывают)
У неорганічній хімії важливу роль відіграють хімічні реакції. Найважливішими з них є Кислотно-основні реакції та Окисно-відновні реакції. Як правило ці реакції є рівноважними та з високою ентальпією. Через це хімічні реакції у неорганічній хімії є дуже швидкими і з високим виходом продуктів реакції. На противагу, хімічні реакції у органічній хімії є часто повільними і не завжди з високим виходом продуктів реакції.
У процесі окисно-відновної реакції відновник віддає електрони, тобто окиснюється; окисник приєднує електрони, тобто відновлюється. Причому будь-яка окисно-відновна реакція є єдність двох протилежних перетворень — окиснення та відновлення, що відбуваються одночасно та без відриву одне від одного. Типовими і найпростішими окисно-відновними реакціями є утворення сполук з окремих елементів: наприклад утворення води з кисню і водню, чи корозія металів коли, наприклад, Ферум реагує з киснем з утворенням оксидів.
У кислотно-основних реакціях відбувається перенесення протону. Кислота передає основі протон. При цих реакціях в основному утворюється вода і сіль. Наприклад:
Хлоридна кислота + Гідроксид натрію реагують у водному розчині з утворенням Хлориду натрію та води.
Такі реакції протікають також швидко і легко контролюються за до індикатора, що дозволяє використовувати їх у аналітичній хімії.
Утворення нерозчинних чи газоподібних продуктів реакції є їх важливою рушійною силою. При цьому ці продукти залишають зону реакції і при цьому зрушують рівновагу у сторону утворення цих продуктів так, що реакція протікає до кінця. Так наприклад при реакції розчинів хлориду барію та сульфату натрію, утворюється важкорозчинний сульфат барію. При його відфільтруванні у розчині, що залишився не знаходять більше йонів барію.
Реакції такого типу відіграють також важливу роль у аналітичній хімії. Різномнітні неорганічні сполуки можуть при високих температурах розкладатися з виділенням газів. Так при нагріванні карбонат кальцію, не плавлячись, розкладається з утворенням оксиду кальцію і діоксиду вуглецю:
n(вещества)=2,15/86=0,025моль
n(CO2)=6.6/44=0.15mol
n(H2O)=3.15/18=0.175mol
n(O)=0.3mol+0.175mol=0,475mol
m(O)=0.475mol*16=7.6g
Слева 2,15+7,6=9,75
Справа 6,6+3,15=9,75
нет кислорода (9,75=9,75 слева и справа)
Итого
Водорода 0,35/0,025=14
углерода 0,15/0,025=6
С6H14 гексан
2)n(Вещества)=36/180=0,2моль
n(СO2)=52.8/44=1.2моль
n(H2O)=21.6/18=1.2моль
n(O)=1.2моль+2,4моль=3,6моль
m(O)=3.6моль*16=57,6г
Слева 36г+57,6г=93,6г
Справа 52,8+21,6=74,4г
Есть кислород значит и его 93,6г-74,4г=19,2г (разделим на 16 и будет 1,2моль)
Итого
Кислорода 1,2/0,2=6
Водород 2,4/0,2=12
Углерод 1,2/0,2=6
С6Н12О6 глюкоза
лишними не бывают)
У неорганічній хімії важливу роль відіграють хімічні реакції. Найважливішими з них є Кислотно-основні реакції та Окисно-відновні реакції. Як правило ці реакції є рівноважними та з високою ентальпією. Через це хімічні реакції у неорганічній хімії є дуже швидкими і з високим виходом продуктів реакції. На противагу, хімічні реакції у органічній хімії є часто повільними і не завжди з високим виходом продуктів реакції.
У процесі окисно-відновної реакції відновник віддає електрони, тобто окиснюється; окисник приєднує електрони, тобто відновлюється. Причому будь-яка окисно-відновна реакція є єдність двох протилежних перетворень — окиснення та відновлення, що відбуваються одночасно та без відриву одне від одного. Типовими і найпростішими окисно-відновними реакціями є утворення сполук з окремих елементів: наприклад утворення води з кисню і водню, чи корозія металів коли, наприклад, Ферум реагує з киснем з утворенням оксидів.
У кислотно-основних реакціях відбувається перенесення протону. Кислота передає основі протон. При цих реакціях в основному утворюється вода і сіль. Наприклад:
{\displaystyle \mathrm {H_{3}O_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+Na_{(aq)}^{+}+OH_{(aq)}^{-}\longrightarrow \ Na_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+2\ H_{2}O} }{\displaystyle \mathrm {H_{3}O_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+Na_{(aq)}^{+}+OH_{(aq)}^{-}\longrightarrow \ Na_{(aq)}^{+}+Cl_{(aq)}^{-}+2\ H_{2}O} }
Хлоридна кислота + Гідроксид натрію реагують у водному розчині з утворенням Хлориду натрію та води.
Такі реакції протікають також швидко і легко контролюються за до індикатора, що дозволяє використовувати їх у аналітичній хімії.
Утворення нерозчинних чи газоподібних продуктів реакції є їх важливою рушійною силою. При цьому ці продукти залишають зону реакції і при цьому зрушують рівновагу у сторону утворення цих продуктів так, що реакція протікає до кінця. Так наприклад при реакції розчинів хлориду барію та сульфату натрію, утворюється важкорозчинний сульфат барію. При його відфільтруванні у розчині, що залишився не знаходять більше йонів барію.
{\displaystyle \mathrm {BaCl_{2}+Na_{2}SO_{4}\longrightarrow BaSO_{4}+2\ NaCl} }{\displaystyle \mathrm {BaCl_{2}+Na_{2}SO_{4}\longrightarrow BaSO_{4}+2\ NaCl} }
Реакції такого типу відіграють також важливу роль у аналітичній хімії. Різномнітні неорганічні сполуки можуть при високих температурах розкладатися з виділенням газів. Так при нагріванні карбонат кальцію, не плавлячись, розкладається з утворенням оксиду кальцію і діоксиду вуглецю:
{\displaystyle \mathrm {CaCO_{3}\longrightarrow CaO+CO_{2}} }{\displaystyle \mathrm {CaCO_{3}\longrightarrow CaO+CO_{2}} }↑