Дослід 1. У дві пробірки налийте розчин сульфатної кислоти. У першу пробірку внесіть 0,5 мг купрум (ІІ) оксиду, у другу – ферум (ІІІ) оксиду. Пробірки злегка підігрійте в полум’ї спиртівки. Результати занесіть у таблицю.

дослід 2. а) у пробірку налийте 0,5 мл лугу, додайте дві краплі фенолфталеїну, потім прилийте розчин сульфатної кислоти

запишіть та рівняння реакції в молекулярній та йонній формах.

б) додайте нерозчинну основу: долийте 0,5 мл лугу, додайте 0,5 мл купрум (ІІ) сульфату. До утвореного розчину додайте 1 мл розчину сульфатної кислоти

запишіть та рівняння реакції в молекулярній та йонній формах.

дослід 3. 1. Налийте у пробірку 0,5 мл розчину сульфатної кислоти та 0,5 мл розчину барій хлориду

2. Налийте у пробірку 0,5 мл розчину натрій сульфату і 0,5 мл розчину барій хлориду

Запишіть рівняння відповідних реакцій в молекулярній та йонній формах.

Ну, что ж. Давай рассуждать по логике. Если элемент имеет 4 энерг. уровня, то у него 4 период. Валентность I. То есть, наш элемент может давать максимальную степень окисления 1+ (IA группа). Следовательно, его гидроксид - ROH, а точнее - KOH. Далее. Во втором задании элемент третьего периода, с валентностью II. То есть, наш элемент - Mg. Его высшая степень окисления - 2+. Смотрим и видим, что нам подходит R(OH)2, точнее - Mg(OH)2. В третьем - нам нужен ряд 3, поскольку борная кислота самая слабая (ее, может, даже тебе в уши капали, либо от прыщей ее используют часто), следующая - угольная кислота, также слабая, и после - сильная, азотная. В четвертом нам нужен ряд 3, поскольку Al(OH)3 - амфотерный, следующие два - основные. Удачи :)

Зарядтың сақталу заңы – кез келген тұйық жүйенің (электрлік оқшауланған) электр зарядтарының алгебралық қосындысының өзгермейтіндігі (сол жүйе ішінде қандай да бір процестер жүрсе де) туралы табиғаттың іргелі дәл заңдарының бірі. Ол 18 ғ-да дәлелденген. Теріс электр зарядын тасушы электронның және электр зарядының шамасы электрон зарядына тең оң электр зарядты протонның ашылуы, электр зарядтарының өздігінше емес, бөлшектермен байланыста өмір сүретіндігін дәлелдеді (заряд бөлшектердің ішкі қасиеті болып саналады). Кейінірек электр заряды шамасы жөнінен электрон зарядына тең оң не теріс зарядты элементар бөлшектер ашылды. Сонымен, электр заряды дискретті: кез келген дененің заряды элементар электр зарядына еселі болып келеді. Әрбір бөлшектің өзіне тән белгілі бір электр заряды болатындықтан, бөлшектердің бір-біріне түрлену процесі болмаған жағдайда, зарядтың сақталу заңын бөлшектер саны сақталуының салдары ретінде қарастыруға болады. Мысалы, макроскопиялық дене зарядталған кезде зарядты бөлшектер саны өзгермейді, тек зарядтардың кеңістікте қайтадан тарала орналасуы өзгереді: зарядтар бір денеден басқа бір денеге ауысады.