Дослід 1. Витискання хлором брому та йоду з їх сполук. В одну пробірку налити 2-3 мл броміду калію, в другу 2 – 3 мл розчину йодиду калію і в кожну пробірку додати по 0,3 – 0,5 мл бензолу. Стряхнути. Звернути увагу на колір бензолу. Потім додати до кожної пробірки 2 – 3 мл хлорної води (Cl2). Енергійно струсити. Чи змінився колір шару бензолу? У чому краще розчиняються бром та йод у воді чи в бензолі? Складіть рівняння реакцій. Зробіть висновок про взаємну хімічну активність галогенів.
Дослід 2. Окислювальні властивості хлорної та бромної води.
До 2 – 3 розчину сульфіду натрію (Na2S) прилити невелику кількість хлорної води (Cl2).
Повторити дослід замість хлорної води до розчину сульфіду натрію (Na2S) додати бромну воду (Br2). Написати рівняння реакцій.
Дослід 3. Окислювально-відновні властивості сполук Сульфуру.
а) Налити в пробірку 2 – 3 мл калій дихромату K2Cr2O7, декілька крапель сульфатної кислоти H2SO4, потім 1 – 2 мл розчину ігати зміну коліру розчину з помаранчевого на зелений. В цій реакції дихромат калію перетворюється у сульфат Хрому(ІІІ), а сірководень – у вільну сірку. Скласти рівняння окислювально-відновної реакції.
б) Додати до 1 мл натрій сульфіду 1 – 2 краплини сульфатної кислоти і розчину натрій сульфіту (Na2SO3) до утворення вільної сірки у вигляді каламуті. Скласти рівняння реакції. Зробити висновок, які властивості – окисника або відновника має атом Сульфуру в натрій сульфіді та в натрій сульфіті.
в) У пробірку налити 1 мл розчину калій дихромату K2Cr2O7, декілька крапель сульфатної кислоти H2SO4, потім додати декілька кристаликів натрій сульфіту (Na2SO3) до зміни забарвлення (зелений колір іону Cr3+). Скласти рівняння реакції. Вказати окисником чи відновником є сульфіт натрію в цій реакції.
Дослід 4. Якісна реакція на сульфат іон.
Налийте в одну пробірку сульфатної кислоти (H2SO4), в другу – натрій сульфату (Na2SO4), в третю - сульфату міді (CuSO4) долийте 1 мл розчину барій хлориду( BaCl2). Що ігаєте? Напишіть молекулярні рівняння реакцій та одне загальне скорочене іонно-молекулярне рівнянн
ZnSO₄ ---> Zn⁺² + SO₄;
Zn⁺² + HOH ---> ZnOH⁺ + H⁺ (PH<7);
ZnSO₄ + H₂O ---> (ZnOH)₂SO₄ [гидроксосульфат цинка] + H₂SO₄;
ZnOH⁺ + НOH ---> (ZnOH)₂ + H⁺ (PH<7);
(ZnOH)₂SO₄ + H₂O ---> (ZnOH)₂ + H₂SO₄
2) NH₄CH - гидролиз по катиону и аниону (NH₄OH - слабое основание, CHOOH - слабая кислота)--->идет в одну стадию:
NH₄CH ---> NH₄⁺ + CH⁻
NH₄⁺ + CH⁻ + HOH ---> NH₄OH + CHOOH (PH=7)
NH₄CH + H₂O ---> NH₄OH + CHOOH
3) Li₂SO₄ - гидролиз не идет, так как и основание, и кислота - сильные.
Примечания: HOH - так для наглядности представлена вода;
PH <7 - среда кислая, PH >7 - среда щелочная, PH=7 - среда нейтральная.
Номенклатура ИЮПАК тебе в
Вот наше вещество:
CH₃ - CHCl - CH₂Cl
1. Ищем самую длинную цепь (в нашем случае очевидно):
CH₃ - CHCl - CH₂Cl
2. Смотрим на заместители, у нас это хлоры:
CH₃ - CHCl - CH₂Cl
3. Дальше, надо самую длинную цепь пронумеровать, нумеруем с конца, где ближе заместители, здесь:
(3)CH₃ - (2)CHCl - (1)CH₂Cl
4. Указываем при каких атомах углерода в цепи находятся заместители и называем их:
1,2 - дихлор (ди - потому что два хлора, если было бы три - трихлор, четыре - тетрахлор и т.п.)
5. Называем самую длинную цепь:
в самой длинной цепи 3 атома углерода - называние соответствующего УВ - пропан
6. Собираем конструктор:
заместители + название цепи:
1,2 - дихлорпропан
Вот и все, чего не поймешь - спрашивай