ХИМИЯ - Сколько различных монохлоралканов (веществ, в которых только один атом водорода замещен на атом хлора) может получиться при хлорировании: а) пропана, б) бутана, в) 2-метилпропана, г) 2-метилпентана

1) 2HCl + Zn = ZnCl2 + H2

    H(+) + 1e*2 = H2

    Zn(0) -2e = Zn(+2)

При добавлении гранулы цинка в хлоридную кислоту происходит растворение металла с выделением пузырьков бесцветного газа.

2) 2HCl + CaO = CaCl2 + H2O

    H(+) + CaO = Ca(+2) + H2O

При добавлении соляной кислоты к белому порошку CaO происходит растворение CaO и образование бесцветного раствора.

3) HCl + NaOH = NaCl + H2O

   H(+) + OH(-) = H2O

При смешивании бесцветных растворов HCl и NaOH раствор не меняет цвет, но при выпаривании воды образуются белые кристаллы соли.

4) HCl + AgNO3 = AgCl + HNO3

   Cl(-) + Ag(+) = AgCl

При смешивании бесцветных растворов хлоридной кислоты и растворимой соли аргентума(I) в осадок выпадает белое вещество, нерастворимое в избытке кислоты.

Объяснение:

Є декілька в класифікації солей:

За кислотою, якій відповідає ця сіль (хлориди, фосфати, нітрати)

За середовищем : Середні (нормальні) солі, Кислі солі, Основні солі

Середні соліРедагувати

Якщо всі кислотні атоми Гідрогену в молекулах кислот обмінені чи заміщені на атоми металів або усі гідроксильні групи в молекулах основ обмінені на кислотні залишки молекул кислот, такі солі називаються нормальними, або середніми, або просто солями. Наприклад,

2CH3COOH + Mg(ОН)2 = Mg(CH3COO)2 + 2H2O

Н2SO4 + Mg = MgSO4 + H2

Виходячи з теорії електролітичної дисоціації, солями називаються складні речовини, які у водному розчині дисоціюють на катіони металів і аніони кислотних залишків. Нормальні солі ніяких інших катіонів і інших аніонів не утворюють:

KCl (aq) {\displaystyle ~{\overrightarrow {\leftarrow }}} K+(aq) + Cl−(aq)

Al2(SO4)3 (aq) {\displaystyle ~{\overrightarrow {\leftarrow }}} 2 Al3+(aq) + 3 SO2−4 (aq)

Кислі соліРедагувати

Якщо тільки частина кислотних атомів Гідрогену молекул кислот обмінена або заміщена на атоми металів, такі солі називають кислими, або гідросолями. Наприклад:

NaOH + H2SO4 = NaHSO4 + H2O

Ca(OH)2 + H3PO4 = CaHPO4 + 2H2O

Кислі солі у водному розчині дисоціюють на катіони металів, катіони Гідрогену і аніони кислотних залишків. Таким чином, кисла сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки при дисоціації вона утворює катіони металів, і кислотою, бо одночасно утворює і катіони Гідрогену:

NaHSO4 (aq) {\displaystyle ~{\overrightarrow {\leftarrow }}} Na+(aq) + H+(aq) + SO2−4 (aq)

CaHPO4 (aq) {\displaystyle ~{\overrightarrow {\leftarrow }}} Ca2+(aq) + H+(aq) + PO3−4 (aq)

Іони Гідрогену кислої солі при взаємодії її з основою теж можуть обмінюватись на іони металу з- утворенням нормальної солі і води:

NaHSO4 + NaOH = Na2SO4 + H2O

Основні соліРедагувати

Якщо тільки частина гідроксильних груп у молекулах основ обмінена на кислотні залишки молекул кислот, то такі солі називають основними:

Cu(OH)2 + HCl = Cu(OH)Cl ↓ + H2O

Fe(OH)3 + H2CO3 = Fe(OH)CO3 ↓ + 2H2O

2Cu(OH)2 + H2CO3 = Cu2(OH)2CO3 ↓ + 2H2O

Основні солі у водному розчині дисоціюють на катіони металу і аніони гідроксилу і кислотні залишки. Таким чином, основна сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки вона утворює при дисоціації аніони кислотних залишків, і основою, бо утворює і гідроксид-аніони:

Cu(OH)Cl {\displaystyle ~{\overrightarrow {\leftarrow }}} Cu2+(aq) + OH−(aq) + Cl−(aq)

Fe(OH)CO3 {\displaystyle ~{\overrightarrow {\leftarrow }}} Fe3+(aq) + OH−(aq) + CO2−3 (aq)

Обидві ці солі у воді практично нерозчинні, але розчинна їх частина дисоціює, за наведеними рівняннями. Іони гідроксилу основної солі при взаємодії її з кислотою теж можуть обмінюватись на кислотні залишки з утворенням нормальної солі:

Cu(OH)Cl + HCl = CuCl2 + Н2О

Объяснение:

вибори саме важливе