Хлп ми
Выполните задание
.
1. В каких соединениях атомы азота и серы проявляют высшую степень окисления?
1) NH3 и SO3 2) NO2 и SO2 3) Ca3N2 и FeS 4) N2O5 и SO3
2. Степень окисления -3 фосфор проявляет в соединении
1) H3PO3 2) AlPO4 3) P2O3 4) H3P
3. В соединениях NH3 и HNO2 степени окисления азота соответственно равны
1) -3 и +4 2) +3 и +4 3) +4 и +1 4) -3 и +3
4. Восстановительные свойства железо проявляет в реакции
1) FeO + H2SO4 = FeSO4 + H2O 3) Fe(OH)2 + 2HCl = FeCl2 + 2H2O
2) 2FeCl2 + Cl2 = 2FeCl3 4) FeCl2 + 2NaOH = Fe(OH)2 + 2NaCl
5. В реакции оксида хрома (III) с алюминием восстановительные свойства проявляет
1) Cr+3 2) Al0 3) O-2 4) Cr0
6. Окислительно-восстановительной реакцией не является
1) Br2 + H2 = 2HBr 3) 2Br2 + 2H2O = 4HBr + O2
2) Br2 + 2KI = 2KBr + I2 4) HBr + AgNO3 = AgBr + HNO3
7. Аммиак является окислителем в реакции, схема которой
1) NH3 + K → KNH2 + H2 3) NH3 + O2 → N2 + H2O
2) NH3 + CuO → Cu + N2 + H2O 4) NH3 + HCl → NH4Cl
8. Коэффициент перед формулой окислителя в уравнении реакции, схема которой KOH + Br2 → KBr + KBrO3 + H2O, равен
1) 1 2) 2 3) 3 4) 6
9. Сумма всех коэффициентов в уравнении окислительно-восстановительной реакции Сu + H2SO4 (конц.) → CuSO4 + Н2O + SO2 равна
1) 5 2) 6 3) 7 4) 8
10. Установите соответствие между схемой окислительно-восстановительной реакции и формулой вещества-восстановителя в ней.
СХЕМА РЕАКЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬ
А) Cl2 + KOH → KCl + KClO + H2O 1) KOH
Б) H2O2 + Ag2O → O2 + Ag + H2O 2) Cl2
В) H2O2 + Cl2 → HCl + O2 3) H2O2
Г) NO + Cl2 → NOCl 4) NO
5) Ag2O
Задание 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 (А Б В Г)
ответ
дано: решение:
t₁ = 40°c ut₂ = ut₁ * k ^ t₂ - t₁ / 10
t₂ = 20°c ut₂ = ut₁ * 4 ^ 20 - 40 / 10
k = 4 ut₂ / ut₁ = 4⁻²
u - во сколько раз ? ut₂ / ut₁ = 1 / 16
ответ: u (скорость реакции) изменится в 16 раз.
добування:
похідні гліцерину завжди є в організмах вищих тварин і людини. ці жири — складні ефіри гліцерину і органічних кислот (пальмітинової, стеаринової і олеїнової) — найенергоємніші речовини організму. енергетична цінність гліцеридів у два з гаком рази більша, ніж у вуглеводів.
гліцерин високого ступеня чистоти (не менше 98%) отримують шляхом алкоголізу рослинних жирів, із застосуванням вакуум-ректифікації. при остаточному тиску 400па при температурі кипіння 130-140ос вдається уникнути полімеризації і термічного розкладання гліцерину з отриманням дистильованого продукту.
до розробки синтетичних методів гліцерин отримували лужним омиленням жирів. при цьому утворюються мила з водним розчином гліцерину. мило відокремлюють шляхом висолювання за хлориду натрію, а гліцерин отримують шляхом повторного згущення і кристалізації осадженого хлориду натрію. отриманий 80% гліцерин темного кольору очищується перегонкою і обробкою активованим вугіллям.
існує ферментативний метод отримання гліцерину. гліцерин присутній в натуральних винах але у долях процента.[3] біля трьох відсотків цукру, який міститься у винограді, в кінцевому рахунку перетворюються в гліцерин.[3] в процесі дозрівання вина гліцерин частково перетворюється в інші органічні продукти.
інший метод оснований на гідролітичному розщепленні вуглеводів (крохмалю, деревного борошна і цукру, особливо тростинного), призводить до утворення суміші гліцерину з іншими гліколями.
також гліцерин утворюється при виробництві біодизеля.
синтетичним шляхом гліцерин отримують з пропілену.
застосування в промисловості:
у промисловості його отримують головним чином при гідролітичному розщепленні жирів. гліцерин випускають трьох видів — сирий, дистильований та технічно чистий. в косметиці дозволено застосування двох останніх. гліцерин гігроскопічний. завдяки властивості поглинати з повітря до 40—50 % води по відношенню до його початкової маси, він отримав широке розповсюдження в косметиці, як речовина, що швидко відбирає воду з тваринної та рослинної тканини. він застосовується майже у всіх косметичних препаратах як пом'якшуючий засіб та є одним з основних видів сировини для виготовлення зубних паст. він не засихає, не гіркне, замерзає при дуже низьких температурах і тому застосовується як речовина, що перешкоджає висиханню та замерзанню косметичних виробів.
гліцерин використовується в парфумерії та фармації як зм'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до масла, у харчовій промисловості — як добавка до напоїв (особливо, алкогольних). наприклад, добавку гліцерину передбачає класична технологія приготування хорошого портвейну.[3] спиртовий розчин тринітрогліцерину має судинорозширювальну дію й у вигляді ліків використовується при серцевих захворюваннях. похідним гліцерину є гліцерофосфат (гліцерофосфат кальцію і гліцерофосфат натрію), який використовують в медичній практиці. із гліцерину синтетичним шляхом отримують незамінну амінокислоту метіонін, котру в медичній практиці застосовують при захворюваннях печінки і атеросклерозі.[3]
гліцерин, його олігомери і полімери запропоновані як засоби, які зберігають свіжість харчових продуктів.
у шкіряному виробництві та текстильній промисловості — для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності. гліцерин застосовується в тютюновій промисловості, при виробництві поліуретанів, гуми, фанери, барвників, чорнил і паст, зубної пасти, емульгаторів, фотографічних і інших матеріалів. гліфталеві смоли — продукти реакції гліцерину з фталевою кислотою, — будучи розчинені в спирті, перетворюються в хороший, хоча і дещо крихкий, електроізоляційний лак.[3] гліцерин необхідний для виробництва епоксидних смол — з гліцерину отримують епіхлоргідрин — незамінну речовину для синтезу епоксидної смоли.[3]
з гліцерину добувають вибухову речовину тринітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту. роль гліцерину при виробництві пороху другорядна, але гліцерин є назамінною сировиною для отримання нітрогліцерину, а значить і істичного пороху і динаміту.
гліцерин як кормова добавка підвищує надої молока.[6]
гліцерин разом з пропіленгліколем формують основу рідини для паріння в електронних сигаретах.