В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
FunLayn1
FunLayn1
17.03.2020 06:05 •  Химия

Ионы в 0,001 моль растворе гидроксида бария Определите концентрацию и их массу, если Если a = 85%,

Показать ответ
Ответ:
djdjsjsj
djdjsjsj
25.05.2020 07:12
 Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. Як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. Електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. Зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що розглядаються становить 900 . Насправді такий кут 1050 . Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води, які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим. Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою супроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. У безводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений С. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон і Н. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаються електричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І. Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На 
0,0(0 оценок)
Ответ:
Olyecvh
Olyecvh
09.10.2022 11:08
Решу задачу двумя какой понравится - забирай.
Iсп
Рассчитаем массовую долю магния в сульфате и карбонате.
ω(Mg) = Ar(Mg)/Mr(MgSO4) = 24/120 = 0.2
Рассчитаем массу магния в сульфате магния:
m(Mg в MgSO4) = ω(Mg)*m(MgSO4) = 0.2*10г = 2г - запомним число
Рассчитаем массовую долю магния в карбонате магния:
ω = Ar(Mg)/Mr(MgCO3) = 24/84 = 0,3
Рассчитаем массу магния в карбонате магния:
m(Mg) = 0,3*20грамм = 6 грамм - запомним это число
Рассчитаем общую массу магния в смеси:
Σm(Mg) = 2г+6г = 8г
Рассчитаем массу смеси:
m = 10г+20г = 30г
Рассчитаем массовую долю магния:
ω = 8г/30г *100% ~ 26,67%

IIсп
Рассчитаем количество вещества сульфата магния:
n = m/M = 10г/120г/моль = 0,083 моль
Из формулы видим, что на один моль сульфата магния, приходится 1 моль магния, значит количество вещества магния 0,083 моль
Рассчитаем количество вещества карбоната магния:
n = m/M = 20г/84г/моль = 0,24 моль
Рассчуждая тем же образом видим, что количество вещества магния так же 0,24 моль
Находим суммарное количество вещества магния:
Σn(Mg) = 0.2моль+0,083моль = 0,323 моль
Рассчитаем массу магния:
m = n*M = 0,323моль*24г/моль = 8г
Рассчитаем массу смеси:
10г+20г = 30г
Рассчитаем массовую долю:
ω = 8г/30г *100% = 26,67%
ответ: ...
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Химия
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота