Исходя из данных для реакции окисления двуокиси азота кислородом и озоном: а) 2 no2(г) + o2(г) = n2o5(г) + 0,5 o2(г), δно298 = –51,8 кдж; б) 2 no2(г) + o о 3(г) = n2o5(г) + o2(г), δн 298 = –194,4 кдж, вычислите изменение энтальпии при переходе одного моля кислорода в озон.

ch4 + cl2 = ch3cl + hcl       солнечный свет

метан           хлорметан

ch3cl + naoh =ch3oh + nacl     водная среда раствора щелочи

                              метанол

ch3oh + cuo = hcoh + cu + h2o     раскаленный оксид меди

                            метаналь

hcoh + ag2o =hcooh + 2ag     (аммиачный растор окисда серебра, несильное нагревание)

                            муравьиная кислота

подробнее - на -

Объяснение:

Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.

Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.