Какая масса угля (содержащего 10% примесей) понадобится для полного восстановления кремния из 630 г кварцевого песка содержащего 95% основного вещества
До цього типу належать і такі реакції, в яких у відновника та окисника атоми, які змінюють ступінь окиснення, є атоми одного і того ж елемента в різних ступенях окиснення:
–2 +4 0
2H2S + H2SO3 → 3S + 3H2O.
Відновник Окисник
У таких випадках унаслідок результатів реакції утворюється сполука цього елемента зі ступенем його окиснення, проміжним між відновником та окисником. Внутрішньомолекулярними називають реакції, в яких ступінь окиснення змінюють два елементи, які входять до складу однієї молекули, але це або різні атоми, або атоми одного елемента з різними ступенями окиснення:
–3 +6 0 +3
(NH4)2Cr2O7→N2+Cr2O3+4H2O
(N-3 — відновник, Cr+6 — окисник).
–3 +3 0
NH4NO2→N2+2H2O
(N-3 — відновник, N+3 — окисник).
2Н2О–12 → 2Н2О–2 + О02.
–1 –1 0 –2
KІ+ H2О2 → І2 + KOH,
Okisno_vidnovni_reakcii_1.eps
2KІ + H2О2 → І2 + 2KOH.
Потім, якщо це необхідно, знаходять коефіцієнти для інших речовин: спочатку зрівнюють усі катіони, крім Н+, далі аніони, потім кількість Н+. Перевіряють правильність, зрівнюючи кількість атомів Оксигену ліворуч і праворуч у рівнянні. Якщо кількість елементів, які змінюють ступінь окиснення, більша двох, то розраховують загальну кількість електронів, відданих відновниками і приєднаних окисниками:
Okisno_vidnovni_reakcii_2.eps
Іонно-електронний метод (метод напівреакцій) застосовується для визначення коефіцієнтів у рівняннях О.-в.р., які перебігають у розчинах або розплавах. Згідно з цим методом враховують взаємодію молекул та іонів, які реально існують у середовищі.
H2S–2 + K2Cr+62 O7 + H2SO4 → S0 + Cr+32 (SO4)3 +…
Складають іонну схему реакції:
H2S + Cr2O2-7 + Н+ → S + Cr3+ + Н2О.
Потім складають рівняння напівреакцій. У кислому середовищі надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н+ — на кожний надлишковий атом Оксигену додають два Н+, а в другу частину рівняння — відповідну кількість Н2О. Так само, як і в методі електронного балансу, знаходять коефіцієнти в О.-в.р.:
H2S — 2ē 2arrow-small.eps S + 2H+ 3
Okisno_vidnovni_reakcii_3.eps
Скорочують однакові іони та молекули праворуч і ліворуч у повному іонному рівнянні О.-в.р.
Скорочене іонне рівняння реакції має вигляд:
3H2S+ Cr2O2-7 +8H+ → 3S+2Cr3++7 Н2О.
На його основі записують молекулярне рівняння, підбираючи для катіонів аніони, які знаходяться у розчині, і навпаки:
Для О.-в.р., які відбуваються у лужному чи нейтральному середовищі, надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н2О — на кожний надлишковий атом Оксигену додають молекулу Н2О, а у протилежний бік рівняння — вдвічі більшу кількість ОН–:
Средние соли – это продукты полного замещения водорода в кислоте на атомы металла или гидроксогруппы ОН- в основании на кислотный остаток. Например: имеем серную кислоту H2SO4. Средние соли этой кислоты будут иметь состав Na2SO4, CaSO4, Al2(SO4)3. Средние соли ортофосфорной кислоты H3PO4: К3PO4, Ca3(PO4)2, AlPO4. Средние соли в водных растворах диссоциируют всегда в одну ступень:
NaCI ® Na+ + CI -
Al2(SO4)3 ® 2AI3+ + 3SO42-.
Кислые соли можно рассматривать как продукты неполного замещения атомов водорода кислоты на атомы металлов. Кислые соли могут быть образованы только от многоосновных кислот. Хлороводородная кислота HCl кислых солей не имеет. Серная кислота H2SO4 образует кислые соли в состав которых входит анион HSO4-: NaHSO4, Cu(HSO4)2, Fe(HSO4)3. Фосфорная кислота Н3РО4 имеет два типа кислых солей: с анионами Н2РО4-, НРО42-.
Кислые соли диссоциируют ступенчато:
KH2PO4 ® K+ + H2PO4-,
H2PO4- H+ + HPO42-,
HPO42- H+ + PO43-,
Кислые соли чаще всего образуются в избытке кислоты:
ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ
2KBr–1 + Cl02 → Br02 + 2KCl–1.
Відновник Окисник
До цього типу належать і такі реакції, в яких у відновника та окисника атоми, які змінюють ступінь окиснення, є атоми одного і того ж елемента в різних ступенях окиснення:
–2 +4 0
2H2S + H2SO3 → 3S + 3H2O.
Відновник Окисник
У таких випадках унаслідок результатів реакції утворюється сполука цього елемента зі ступенем його окиснення, проміжним між відновником та окисником. Внутрішньомолекулярними називають реакції, в яких ступінь окиснення змінюють два елементи, які входять до складу однієї молекули, але це або різні атоми, або атоми одного елемента з різними ступенями окиснення:
–3 +6 0 +3
(NH4)2Cr2O7→N2+Cr2O3+4H2O
(N-3 — відновник, Cr+6 — окисник).
–3 +3 0
NH4NO2→N2+2H2O
(N-3 — відновник, N+3 — окисник).
2Н2О–12 → 2Н2О–2 + О02.
–1 –1 0 –2
KІ+ H2О2 → І2 + KOH,
Okisno_vidnovni_reakcii_1.eps
2KІ + H2О2 → І2 + 2KOH.
Потім, якщо це необхідно, знаходять коефіцієнти для інших речовин: спочатку зрівнюють усі катіони, крім Н+, далі аніони, потім кількість Н+. Перевіряють правильність, зрівнюючи кількість атомів Оксигену ліворуч і праворуч у рівнянні. Якщо кількість елементів, які змінюють ступінь окиснення, більша двох, то розраховують загальну кількість електронів, відданих відновниками і приєднаних окисниками:
Okisno_vidnovni_reakcii_2.eps
Іонно-електронний метод (метод напівреакцій) застосовується для визначення коефіцієнтів у рівняннях О.-в.р., які перебігають у розчинах або розплавах. Згідно з цим методом враховують взаємодію молекул та іонів, які реально існують у середовищі.
H2S–2 + K2Cr+62 O7 + H2SO4 → S0 + Cr+32 (SO4)3 +…
Складають іонну схему реакції:
H2S + Cr2O2-7 + Н+ → S + Cr3+ + Н2О.
Потім складають рівняння напівреакцій. У кислому середовищі надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н+ — на кожний надлишковий атом Оксигену додають два Н+, а в другу частину рівняння — відповідну кількість Н2О. Так само, як і в методі електронного балансу, знаходять коефіцієнти в О.-в.р.:
H2S — 2ē 2arrow-small.eps S + 2H+ 3
Okisno_vidnovni_reakcii_3.eps
Скорочують однакові іони та молекули праворуч і ліворуч у повному іонному рівнянні О.-в.р.
Скорочене іонне рівняння реакції має вигляд:
3H2S+ Cr2O2-7 +8H+ → 3S+2Cr3++7 Н2О.
На його основі записують молекулярне рівняння, підбираючи для катіонів аніони, які знаходяться у розчині, і навпаки:
3H2S + К2Cr2O7 + 4H2SО4 → 3S + Cr2(SO4)3 + К2SO4 + 7 Н2О.
Для О.-в.р., які відбуваються у лужному чи нейтральному середовищі, надлишкові атоми Оксигену зв’язують Н2О — на кожний надлишковий атом Оксигену додають молекулу Н2О, а у протилежний бік рівняння — вдвічі більшу кількість ОН–:
Okisno_vidnovni_reakcii_4.eps
Объяснение:
Средние соли – это продукты полного замещения водорода в кислоте на атомы металла или гидроксогруппы ОН- в основании на кислотный остаток. Например: имеем серную кислоту H2SO4. Средние соли этой кислоты будут иметь состав Na2SO4, CaSO4, Al2(SO4)3. Средние соли ортофосфорной кислоты H3PO4: К3PO4, Ca3(PO4)2, AlPO4. Средние соли в водных растворах диссоциируют всегда в одну ступень:
NaCI ® Na+ + CI -
Al2(SO4)3 ® 2AI3+ + 3SO42-.
Кислые соли можно рассматривать как продукты неполного замещения атомов водорода кислоты на атомы металлов. Кислые соли могут быть образованы только от многоосновных кислот. Хлороводородная кислота HCl кислых солей не имеет. Серная кислота H2SO4 образует кислые соли в состав которых входит анион HSO4-: NaHSO4, Cu(HSO4)2, Fe(HSO4)3. Фосфорная кислота Н3РО4 имеет два типа кислых солей: с анионами Н2РО4-, НРО42-.
Кислые соли диссоциируют ступенчато:
KH2PO4 ® K+ + H2PO4-,
H2PO4- H+ + HPO42-,
HPO42- H+ + PO43-,
Кислые соли чаще всего образуются в избытке кислоты:
Mg(OH)2 + 2H2SO4 Mg(HSO4)2 + 2H2O.
кислая соль
Mg(OH)2 + H2SO4 MgSO4 + 2H2O