Карбонат кальция взаимодействует: а) c оксидом углерода(II); в) c кислородом;
б) c серной кислотой; г) c хлоридом кальция​

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.

1)Систематические названия даются по названию углеводорода с добавлением суффикса -ол и цифры, указывающей положение гидроксигруппы

Нумерация ведется от ближайшего к ОН-группе конца цепи.

Цифра, отражающая местоположение ОН-группы, в русском языке обычно ставится после суффикса "ол".

 Изомерия спиртов. Для спиртов характерна структурная изомерия:

изомерия положения ОН-группы (начиная с С3);углеродного скелета (начиная с С4); межклассовая изомерия с простыми эфирами

2) Простые эфиры(общ формула R - О - R', где R и R' - углеводородный радикал. . К эфирам простым относятся нек-рые виниловые, а также глимы, карбитолы, целлозольвы, гетероциклич. соед. сатом О в цикле, напр. оксиран, оксолан, 1,4-диоксан, ТГф и др. Незнаю что больше тут можно написать?

3)Химические свойства
1 Спирты — слабые кислоты, могут образовывать соли и комплексы с активными металлами. Например: СН3-ОН + Na —> СН3—О—Na + Н2

Реакция этерификации: Спирты реагируют с кислотами при этом образуются сложные эфиры.
1)R—ОН + HNO3 —> R—О—NO2 + Н2О
2)R'-OH + R-COOH -> R-C(O)-OR' + H2O

Межмолекулярная дегидратация(образование простых эфиров):
R-OH + R'-OH -> R-O-R' + H2O

Внутримолекулярная дегидратация: C2H5OH -> CH2=CH2 + H2O

4) короче многоатомными спиртами называются те которые имеют несколько гидроксогрупп, например этандиол-1,2

5,6,7) открой учебник по химии за 10 класс там про это всё написано.

8)Реакция ЗАМЕЩЕНИЯ