Магний мен алюминийден тұратын массасы 200 г қоспа жанғанда оксидтердің массаларын есептеңдер. қоспадағы алюминийдің массалық үлесі 54%-да құрайды. жауабы: 357,3 г

Дано:
смесь - AgNO₃;BaCO₃
газы на 5% тяжелее чем С₃H₄
Найти:
на сколько процентов уменьшилась масса исходных солей-?
Решение:
Пусть масса смеси равна 100г. В ней содержится: x моль - AgNO₃ , y моль - BaCO₃.
2AgNO₃--->2Ag+2NO₂↑+O₂↑
BaCO₃--->BaO+CO₂↑
Молярные массы для расчетов:
M(AgNO₃)=170г/моль
M(BaCO₃)=197г/моль
M(NO₂)=46г/моль
M(O₂)=32г/моль
M(CO₂)=44г/моль
M(C₃H₄)40г/моль
170х+197у=100 - масса всей смеси
!Находим химические количества газов по реакциям, а так же их массы:
n(O₂)=n(AgNO₃)/2=x/2 => m(O₂)=16x
n(NO₂)=n(AgNO₃)=x =>m(NO₂)=46x
n(CO₂)=n(BaCO₃)=y =>m(CO₂)=44y
Из условия нам сказано,что масса смеси газов уже на 5% больше массы С₃H₄.Т.е иными словами:
m(O₂)+m(NO₂)+m(CO₂)-0.05m(C₃H₄)=m(C₃H₄)
то же собой представляет масса С₃H₄?Все просто m(C₃H₄)=M(C₃H₄)*n(C₃H₄) ,где n(C₃H₄)=x+x/2+y=1.5x+y
В общем получаем:
16x+46x+44y-0.05*40(1.5x+y)=40(1.5x+y)
x=2y
Далее решаем простенькую системку:
170x+197y=100
x=2y
Решив систему получаем:
x=0.372моль
y=0.186моль
Находим массу газов:
m(газов)=16*0.372+46*0.372+44*0.186=31.248г
Теперь находим на сколько процентов уменьшилась масса исходных солей(нам нужно массу газов разделить на массу исходной смеси):
31.248/100=0.31248 или 31.248%
Следовательно исходная масса солей уменьшилась на 31.248%

ответ: на 31.248%

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение: