На p подуровень может быть не более 6 электронов. Каждому энергетическому уровню соответствует своя форма орбитали. На p подуровене форма орбитали - ганель(как восьмерка). Эта орбиталь может быть по разному ориентирована в пространстве, вариантов её расположения три. Из трёх по-разному повернутых орбиталей и состоит p оболочка. У электрона может быть энергия 1/2 или -1/2. Также, не может быть двух электронов с одинаковой энергией на одной орбитали => три орбитали по два электрона - всего 6 электронов
Приблизно четверта частина атомів усієї живої матерії припадає на частку Оксигену. Оскільки загальна кількість атомів Оксигену в природі незмінна, з видаленням кисню з повітря внаслідок дихання та інших процесів повинно відбуватися його поповнення. Найважливішими джерелами кисню в неживій природі є вуглекислий газ та вода. Кисень потрапляє в атмосферу головним чином внаслідок процесу фотосинтезу, в якому бере участь це-о-два. Важливим джерелом Оксигену є атмосфера Землі. Частина кисню утворюється у верхніх частинах атмосфери внаслідок дисоціації води під дією сонячного випромінювання. Частина кисню виділяється зеленими рослинами в процесі фотосинтезу із аш-два-о та це-о-два. У свою чергу атмосферний це-о-два утворюється внаслідок реакцій горіння та дихання тварин. Атмосферний о-два витрачається на утворення озону у верхніх частинах атмосфери, окисні процеси вивітрювання гірських порід, у процесі дихання тварин і в реакціях горіння. Перетворення о-два в це-о-два призводить до виділення енергії, відповідно, на перетворення це-о-два в о-два енергія повинна витрачатись. Ця енергія надається Сонцем. Таким чином, життя на Землі залежить від циклічних хімічних процесів, можливих завдяки потраплянню сонячної енергії. Застосування кисню зумовлене його хімічними властивостями. Кисень широко використовується як окисник. Його застосовують для зварювання та різання металів, у хімічній промисловості – для добування різноманітних сполук та інтенсифікації деяких виробничих процесів. У космічній техніці кисень застосовується для спалювання водню та інших видів палива, в авіації – при польотах на значних висотах, у хірургії – для підтримання хворих з ускладненим диханням. Біологічна роль кисню зумовлена його здатністю підтримувати дихання. Людина при диханні протягом однієї хвилини в середньому споживає 0,5 дм3 кисню, протягом доби – 720 дм3, а протягом року – 262,8 м3 кисню.
