Итак, у нас есть два реактива с формулами: AlI3 и AgNO3 соответственно. Они оба растворимы в воде, и при смешении двух этих реактивов протекает данная химическая реакция: AlI3+3AgNO3=3AgI+Al(NO3)3 По таблице растворимости находим что вещество AgI является нерастворимым, а значит выпадает в осадок (это будет такой желтый осадок). Можно составить РИО для этой реакции, и оно будет выглядеть следующим образом: Al3+ + 3I- +3Ag+ + NO3-=3AgI + Al3+ + 3NO3- и соответственно сокращенное РИО будет выглядеть Так: 3Ag+ + 3I-=3AgI сокращаем тройки перед ионами и веществом и получаем конечное РИО: Ag+ + I-=AgI (в осадке). Итак, признаком протекания данной хим.реакции является выпадение желтого осадка AgI/
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
По таблице растворимости находим что вещество AgI является нерастворимым, а значит выпадает в осадок (это будет такой желтый осадок). Можно составить РИО для этой реакции, и оно будет выглядеть следующим образом: Al3+ + 3I- +3Ag+ + NO3-=3AgI + Al3+ + 3NO3- и соответственно сокращенное РИО будет выглядеть Так: 3Ag+ + 3I-=3AgI сокращаем тройки перед ионами и веществом и получаем конечное РИО: Ag+ + I-=AgI (в осадке). Итак, признаком протекания данной хим.реакции является выпадение желтого осадка AgI/
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
У
О