Масса брутто 7,1 г хрома, цинка и серебра была обработана разбавленной соляной кислотой, а непрореагировавшая остаточная масса составила 3,2 г. после отделения настойки раствор обрабатывали бромом в щелочной среде и после завершения реакции обрабатывали избытком нитрата бария. масса полученного осадка составила 12,65 г, рассчитывают массовую долю хрома в исходной смеси.
Відповідь:
1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.
6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.
10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.
11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Пояснення:
Источник: https://gomolog.ru/reshebniki/8-klass/gabrielyan-2018/5/prim-1.html