Межклассовым изомером бутанола -1 является: а) циклобутан; б) бутанол - 2;
в) диэтиловый эфир; г) диметиловый эфир.

15.Соединение СН3 – СН – СН2 – СООН называется:
I
CH3
а) 2 – метилбутановая кислота; б) 3 – метилбутановая кислота;
в) пентановая кислота; г) 3 – этилбутановая кислота.

16. Уксусная кислота реагирует со всеми веществами, формулы которых входят в группу:
а) Cu, Na2O, KOH; б) NaOH, HCl, Al;
в) K2CO3 , Mg, C2H5OH, г) CuO, КNO3, Zn.

Фруктоза абсорбируется с несколько других механизмов, нежели глюкоза. В добавок этот процесс происходит медленее.
В отличии от глюкозы, фруктоза не вызывает немедленного выброса инсулина. Она доставляется в клетки с других путей, нежели глюкоза. Как только фруктоза попадает в печень, она может предоставить глицеров, основу триглицеридов (жира) и запустить механизм образования жира. 
Некоторые люди не обладают полностью абсорбировать фруктозу, если полученная доза превышает 50 грамм. Заметьте, это дофига фруктохы. Мы говорим о 4 или 5 яблоках среднего размера. Однако 16 унций сока с HFCS содержат в себе 45 грамм фруктозы. Скажите привет тучности!
Они могут выглядеть очень привлекательно, но всегда помните об опасности, которую они в себе таят!
Потребление глюкозы одновременно с фруктозой абсорбации фруктозы. Это одна из основных причин, по которой многие спортивные напитки содержат смесь этих видов сахара.

Печень это основное место для фруктозы. Именно здесь фруктоза может быть превращена в производные глюкозы и сохранена в виде гликогена, который, в принципе, не так плох, если вы в достаточной мере физически активны.
Однако печени к подобным переработкам ограничена. Поэтому с большими дозами фруктозы, печень обычно поступает по другому - превращая их в жир. 
Поскольку уровень фруктозы в крови не подчиняется напрямую гормональному регулированию, это одна из причин по которой фруктоза слабо влияет на glycemic (об этом была одна из статей ранее) , что считается положительной стороной фруктозы.
С другой стороны, приём большого количества фруктозы не только может привести к синтезу жира, он так же НЕ приводит к выработке лептина. 
Поскольку лептин это гормон, участвующий в долго регуляции энергетического баланса, снижения выработки лептика связанному с хроническим приемом HFCS может иметь вредные последствия на регулирования объемов потребляемой энергии и уровня жира в организме. 
 общее ожирении, низкий уровень хорошего холистерола, высокий уровень плохого холистерола, болльшое количество триглицеридов и плохой аппетит - всё это связано с потреблением большого количества HFCS.

        МеталМетал (назва походить від лат. Metallum - шахта) - один з класів елементів, які, на відміну від неметалів (і металоїдів), володіють характерними металевими властивостями. Металами є більшість хімічних елементів (приблизно 80%). Найпоширенішим металом в земній корі є алюміній.Метали - суть світлі тіла, які кувати можна. (Михайло Васильович Ломоносов)      Деякі металиЛужні метали: Літій, Натрій, КалійЛужноземельні метали: Берилій, Магній, КальційПерехідні метали: Залізо, ПлатинаІнші метали: Алюміній, Свинець, Мідь, Цинк    До чорних металів відносять залізо, марганець і хром. Всі інші - кольорові. За фізичними властивостями і призначенням кольорові метали умовно поділяють на важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель) і легкі (алюміній, титан, магній).    Велика частина металів присутній в природі у вигляді руд і з'єднань. Вони утворюють оксиди, сульфіди, карбонати та інші хімічні речовини. Для отримання чистих металів і подальшого їх застосування необхідно виділити їх з руд і провести очистку. При необхідності проводять легування та іншу обробку металів. Вивченням цього займається наука металургія. Металургія розрізняє руди чорних металів (на основі заліза) і кольорових (до їх складу не входить залізо, всього близько 70 елементів). Винятком можна назвати близько 16 елементів: т. Н. благородні метали (золото, срібло та ін.), і деякі інші (наприклад, ртуть, мідь), які присутні без домішок. Золото, срібло і платина відносяться також до дорогоцінних металів. Крім того, в малих кількостях вони присутні в морській воді, рослинах, живих організмах (граючи при цьому важливу роль).      Характерні властивості металівметалевий блискхороша електропровідністьМожливість легкої механічної обробки (наприклад, пластичність)висока щільністьВисока температура плавленнявелика теплопровідність            Фізичні властивості металуВсі метали (крім ртуті) тверді при нормальних умовах. Температури плавлення лежать в діапазоні від 39 ° C (ртуть) до 3410 ° C (вольфрам). Залежно від їх щільності, метали ділять на легкі (щільність 0,53 ч 5 г / смі) і важкі (5 год 22,5 г / смі). метали тонуть         Механічні властивості металуЦе здатність металів піддаватися різним механічної обробки.     Через легкої віддачі електронів можливо окислення металів, що може призводити до корозії і подальшої деградації властивостей. Здатність до окислення можна дізнатися за стандартним ряду активності металів. Цей факт підтверджує необхідність використання металів в комбінації з іншими елементами (сплав, найважливішим з яких є сталь), їх легування і застосування різних покриттів.      Для більш коректного опису електронних властивостей металів необхідно використовувати квантову механіку. У всіх твердих тілах з достатньою симетрією рівні енергії електронів окремих атомів перекриваються і утворюють дозволені зони, причому зона, утворена валентними електронами, називається валентною зоною. Слабкий зв'язок валентних електронів в металах призводить до того, що валентна зона в металах виходить дуже широкою, і всіх валентних електронів не вистачає для її повного заповнення.     Принципова особливість такої частково заповненою зони полягає в тому, що навіть при мінімальному доданому напрузі в зразку починається перебудова валентних електронів, т. Е. Тече електричний струм.  Та ж висока рухливість електронів призводить і до високої теплопровідності, а також до здатності дзеркально відображати електромагнітне випромінювання (що і додає металам характерний блиск).               Застосування металівконструкційні матеріалиМетали і їхні сплави - один їх головних конструкційних матеріалів сучасної цивілізації. Це визначається насамперед їх високою міцністю, однорідністю і непроникністю для рідин і газів. Крім того, змінюючи рецептуру сплавів, можна міняти їх властивості в дуже широких межах.