На универсальную индикаторную бумагу насести из банок-капельниц по 2 капли следующих солей: ацетата натрия, хлорида аммония, карбоната натрия, карбоната аммония, хлорида калия. Определить рН среды каждого раствора солей универсальным индикатором
Полученные результаты свести в таблицу:
(№ п.п. Формула соли Окраска лакмуса Реакция среды рН среды)
При утворенні молекул атоми з’єднуються не безладно, а в певній послідовності особливими хімічними зв’язками. Кожний атом може утворити не нескінченне, а тільки певне число таких зв’язків. У XIX столітті вчені встановили, що атоми різних елементів мають різну здатність приєднувати до себе інші атоми. Так, наприклад, було помічено, що атом Гідрогену може приєднати тільки один атом іншого хімічного елемента (НСl, HF, NaH), атом Оксигену — два атоми Гідрогену (Н2O), атом Нітрогену — три атоми Гідрогену (NH3).
Ця властивість атомів була названа валентністю.
Валентність — це число зв'язків, які певний атом може утворити з іншими атомами.
Щоб показати, як атоми сполучені в молекулі, використовують графічні (структурні) формули. Вони показують не тільки число атомів у молекулі, але й послідовність їх сполучення.
Графічна формула молекули води Н2O записується так:
Із цієї формули видно, що в молекулі атом Оксигену сполучений з двома атомами Гідрогену, причому атоми Гідрогену один з одним не зв’язані. Кожний хімічний зв’язок у графічній формулі позначається рискою. Атом Оксигену утворює два зв’язки, отже, валентність Оксигену дорівнює двом (Оксиген двовалентний), а атоми Гідрогену утворюють по одному зв’язку — валентність Гідрогену дорівнює одиниці (Гідроген одновалентний).
Розглянемо молекулу вуглекислого газу СO2. Графічна формула має такий вигляд:
У молекулі вуглекислого газу атоми Оксигену утворюють по два зв’язки з атомом Карбону (такий зв’язок називають подвійним), а Карбон у цьому випадку утворює чотири зв’язки (або два подвійні зв’язки). У цій сполуці валентність Карбону дорівнює чотирьом.
Деякі елементи виявляють сталу валентність — у всіх сполуках їм властиве тільки одне певне значення валентності. Так, Гідроген завжди одновалентний, а Оксиген завжди двовалентний. Інші елементи можуть виявляти різні валентності в різних сполуках. Наприклад, Сульфур може бути двовалентним, чотиривалентним і шестивалентним. Про такі елементи кажуть, що вони виявляють змінну валентність. Для позначення валентності використовують римські цифри.
Растворы кислот в воде изменяют окраску специальных веществ – индикаторов. По окраске индикаторов определяют присутствие кислоты. Индикатор лакмус окрашивается растворами кислот в красный цвет, индикатор метиловый оранжевый – тоже в красный цвет.
Кислоты взаимодействуют металлами, стоящими в ряду актиности металлов до водорода с вытеснением водорода:
H₂SO₄+Mg=MgSO₄+H₂, а в ряду после водорода водород не выделяется :
Cu + 4 HNO₃(конц.) =Cu(NO₃)₂ + 2 NO₂ + 2 H₂O
3 Cu + 8HNO₃(разб.) = 3 Cu(NO₃)₂ + 2NO + 4H₂O
Кислоты взаимодействуют оксидами металлов:H₂SO₄+MgO=MgSO₄+H₂O
Кислоты взаимодействуют с основаниями:
HNO₃ + NaOH = NaNO₃ + H₂O
H₂SO₄ + 2 NaOH = Na₂SO₄ + 2 H₂O
Кислоты взаимодействуют с солями тогда, если соль образована более слабой кислот:
H₂SO₄ + Na₂CO₃=Na₂SO₄ + CO₂ +H₂0
Основания:
Взаимодействие с индикаторами (щелочи окрашивают фиолетовый лакмус в синий цвет, метилоранж – в желтый, а фенолфталеин – в малиновый);
Основания- щелочи взаимодействуют:
с кислотами
NaOH + HCl = NaCl + H₂O
с кислотными оксидами
2NaOH + CO₂= Na₂CO₃+H₂O
с амфотерными гидроксидами
2NaOH + Zn(OH)₂ = Na₂[Zn(OH)₄]
солями
2NaOH + ZnSО₄= Na₂SO₄ + Zn(OH)₂
Не растворимые в воде основания взаимодействуют с кислотами
H₂SO₄ + Ca(OH)₂= CaSO₄ + 2H₂O
Соли:
Соли взаимодействуют с кислотами:
2HCl + Na₂CO₃ = 2NaCl + CO₂ + H₂O
Соли взаимодействуют:
CuSO₄ + 2NaOH = Cu(OH)₂+ Na₂SO₄
Соли взаимодействуют друг с другом:
AgNO₃ + NaCl = AgCl + NaNO₃
Соли взаимодействуют с металлами. Каждый предыдущий металл в ряду напряжений вытесняет последующий за ним из раствора его соли:
Fe + CuSO₄ = Cu + FeSO₄