Силу електролітів можна пояснити ступенем іонності зв’язку, що підлягає розриву при дисоціації. Оскільки в солях між іонами металів та кислотних залишків зв’язок іонний, то майже всі солі належать до сильних електролітів. Аналогічний підхід справедливий також і для кислот та основ. Але якщо в основ полярність зв’язку між атомом металу й гідроксильною групою визначається тільки електронегативністю атома металу, то для кислот полярність зв’язку між атомами Оксигену та Гідрогену залежить від якісного й кількісного складу кислотного залишку.
У кислот, до складу яких атоми Оксигену не входять НЕ, сила кислот залежить від розміру атома Е. Чим більший радіус атома, тим більша довжина зв’язку Н-Е, а отже, тим простіше його розірвати й тим більшою є сила кислоти. Таким чином, у ряді галогеноводневих кислот зі збільшенням порядкового номера галогену сила кислоти збільшується: плавикова кислота є слабкою, а йодоводнева кислота — сильною, тобто сила кислот змінюється в ряді: HF < НСl < НВr < НІ.
Закон сохранения массы веществ: а)Закон сохранения массы гласит: Масса веществ, вступающих в реакцию, равна массе веществ, образующихся в результате реакции. б)Этот закон придумали Михаил Ломоносов и Антуан Лавуазье в)1748 год Закон постоянства состава: а)Закон постоянства состава гласит:Всякое чистое вещество независимо от его получения всегда имеет постоянный качественный и количественный состав. б)Жозеф Пруст в)1808 год Закон Авогадро: а)Закон Авогадро гласит, что в равных объёмах различных газов, взятых при одинаковых температуре и давлении, содержится одно и то же число молекул. б)Амедео Авогадро в)1811 год
Силу електролітів можна пояснити ступенем іонності зв’язку, що підлягає розриву при дисоціації. Оскільки в солях між іонами металів та кислотних залишків зв’язок іонний, то майже всі солі належать до сильних електролітів. Аналогічний підхід справедливий також і для кислот та основ. Але якщо в основ полярність зв’язку між атомом металу й гідроксильною групою визначається тільки електронегативністю атома металу, то для кислот полярність зв’язку між атомами Оксигену та Гідрогену залежить від якісного й кількісного складу кислотного залишку.
У кислот, до складу яких атоми Оксигену не входять НЕ, сила кислот залежить від розміру атома Е. Чим більший радіус атома, тим більша довжина зв’язку Н-Е, а отже, тим простіше його розірвати й тим більшою є сила кислоти. Таким чином, у ряді галогеноводневих кислот зі збільшенням порядкового номера галогену сила кислоти збільшується: плавикова кислота є слабкою, а йодоводнева кислота — сильною, тобто сила кислот змінюється в ряді: HF < НСl < НВr < НІ.
а)Закон сохранения массы гласит: Масса веществ, вступающих в реакцию, равна массе веществ, образующихся в результате реакции.
б)Этот закон придумали Михаил Ломоносов и Антуан Лавуазье
в)1748 год
Закон постоянства состава:
а)Закон постоянства состава гласит:Всякое чистое вещество независимо от его получения всегда имеет постоянный качественный и количественный состав.
б)Жозеф Пруст
в)1808 год
Закон Авогадро:
а)Закон Авогадро гласит, что в равных объёмах различных газов, взятых при одинаковых температуре и давлении, содержится одно и то же число молекул.
б)Амедео Авогадро
в)1811 год