Речовини зазнають різнихзмін, наприклад: плавлення льоду, згоряння палива, гниття трави. Ці зміни з речовинами відносять до фізичних та хімічних явищ. Фізичними явищаминазивають такі перетворення речовин, унаслідок яких не утворюються нові сполуки. До фізичних явищ належать: зміна агрегатного стану речовини (плавлення, кипіння, кристалізація), утворення звуку (при вибуху), зміна кольору речовини, виділення теплоти, появу світла. Хімічними називають такі явища, внаслідок яких відбувається зміна хімічного складу вихідних речовин. Хімічні явища називаються хімічними перетвореннями, або хімічними реакціями. При хімічних реакціях вихідні речовини перетворюються в інші речовини, які виявляють інші властивості. Хімічні реакції можуть супроводжуватись зовнішніми ефектами. До таких зовнішніх ефектів належать: виділення теплоти (іноді світла), зміна забарвлення, поява запаху, утворення осаду, виділення газу. Наприклад, при кипінні води відбувається зміна агрегатного стану води (із рідкого в газоподібний), тому кипіння води є фізичним явищем. При скисанні молока відбувається біохімічний процес перетворення лактози за до бактерій умолочну кислоту, тому скисання молока є хімічним явищем. При горінні свічки відбувається процес взаємодії парафіну (хімічна речовина, з якої виготовляють свічки) з киснем, тому горіння свічки належить до хімічних явищ. Проте горіння (світіння) лампочки є фізичним явищем. При описі хімічних реакцій використовують такі поняття як реагенти та продукти реакції.Реагенти – вихідні речовини, які вступають у хімічну реакцію. Продукти реакції – речовини, які утворюються внаслідок взаємодії реагентів. Суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів, які входять до складу реагуючих речовин. Наприклад, при горінні сірки атоми Сульфуру, з яких складається молекула сірки, об’єднуються з атомами Оксигену, з яких складається молекула кисню, і утворюється нова речовина – сірчистий газ SO2
Один из вариантов химического состава твёрдого мыла — , жидкого — . К жирным кислотам, из которых изготавливают мыло, относятся:
стеариновая (октадекановая кислота) — , твердая, одноосновная предельная карбоновая кислота, одна из наиболее распространённых в природе жирных кислот, входящая в виде глицеридов в состав липидов, прежде всего триглицеридов жиров животного происхождения (в бараньем жире до ~30 %, в растительных (пальмовое масло) — до 10 %).
пальмитиновая (гексадекановая кислота) — , наиболее распространённая в природе твердая одноосновная насыщенная карбоновая кислота (жирная кислота), входит в состав глицеридов большинства животных жиров и растительных масел (сливочное масло содержит 25 %, свиное сало — 30 %), многих растительных жиров ((пальмовое, тыквенное, хлопковое масла, масло бразильского ореха, какао и др.);
миристиновая (тетрадекановая кислота) — — одноосновная предельная карбоновая кислота, в природе находится в виде триглицерида в миндальном, пальмовом, кокосовом, хлопковом и других растительных маслах
лауриновая (додекановая кислота) — — одноосновная предельная карбоновая кислота, также как и миристиновая кислота, содержится во многих растительных маслах южных культур: пальмовом, кокосовом, масле сливовых косточек, масле пальмы тукума и др.
олеиновая (цис-9-октадеценовая кислота) — или общая формула — жидкая одноосновная мононенасыщенная жирная кислота, относится к группе омега-9 ненасыщенных жирных кислот, содержится в больших количествах в животных жирах, особенно в рыбьем жире, а также во многих растительных маслах - оливковом. подсолнечном, арахисовом, миндальном и др.
Дополнительно в составе мыла могут быть и другие вещества, обладающие моющим действием, а также ароматизаторы и красители. Часто для улучшения потребительских свойств к мылу добавляют глицерин, тальк, антисептики.
Способы получения мыла
В основе всех способов получения мыла лежит реакция щелочного гидролиза жиров (животных или растительных)
Хімічними називають такі явища, внаслідок яких відбувається зміна хімічного складу вихідних речовин. Хімічні явища називаються хімічними перетвореннями, або хімічними реакціями. При хімічних реакціях вихідні речовини перетворюються в інші речовини, які виявляють інші властивості. Хімічні реакції можуть супроводжуватись зовнішніми ефектами. До таких зовнішніх ефектів належать: виділення теплоти (іноді світла), зміна забарвлення, поява запаху, утворення осаду, виділення газу.
Наприклад, при кипінні води відбувається зміна агрегатного стану води (із рідкого в газоподібний), тому кипіння води є фізичним явищем. При скисанні молока відбувається біохімічний процес перетворення лактози за до бактерій умолочну кислоту, тому скисання молока є хімічним явищем. При горінні свічки відбувається процес взаємодії парафіну (хімічна речовина, з якої виготовляють свічки) з киснем, тому горіння свічки належить до хімічних явищ. Проте горіння (світіння) лампочки є фізичним явищем.
При описі хімічних реакцій використовують такі поняття як реагенти та продукти реакції.Реагенти – вихідні речовини, які вступають у хімічну реакцію. Продукти реакції – речовини, які утворюються внаслідок взаємодії реагентів. Суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів, які входять до складу реагуючих речовин. Наприклад, при горінні сірки атоми Сульфуру, з яких складається молекула сірки, об’єднуються з атомами Оксигену, з яких складається молекула кисню, і утворюється нова речовина – сірчистий газ SO2
стеариновая (октадекановая кислота) — , твердая, одноосновная предельная карбоновая кислота, одна из наиболее распространённых в природе жирных кислот, входящая в виде глицеридов в состав липидов, прежде всего триглицеридов жиров животного происхождения (в бараньем жире до ~30 %, в растительных (пальмовое масло) — до 10 %).
пальмитиновая (гексадекановая кислота) — , наиболее распространённая в природе твердая одноосновная насыщенная карбоновая кислота (жирная кислота), входит в состав глицеридов большинства животных жиров и растительных масел (сливочное масло содержит 25 %, свиное сало — 30 %), многих растительных жиров ((пальмовое, тыквенное, хлопковое масла, масло бразильского ореха, какао и др.);
миристиновая (тетрадекановая кислота) — — одноосновная предельная карбоновая кислота, в природе находится в виде триглицерида в миндальном, пальмовом, кокосовом, хлопковом и других растительных маслах
лауриновая (додекановая кислота) — — одноосновная предельная карбоновая кислота, также как и миристиновая кислота, содержится во многих растительных маслах южных культур: пальмовом, кокосовом, масле сливовых косточек, масле пальмы тукума и др.
олеиновая (цис-9-октадеценовая кислота) — или общая формула — жидкая одноосновная мононенасыщенная жирная кислота, относится к группе омега-9 ненасыщенных жирных кислот, содержится в больших количествах в животных жирах, особенно в рыбьем жире, а также во многих растительных маслах - оливковом. подсолнечном, арахисовом, миндальном и др.
Дополнительно в составе мыла могут быть и другие вещества, обладающие моющим действием, а также ароматизаторы и красители. Часто для улучшения потребительских свойств к мылу добавляют глицерин, тальк, антисептики.
Способы получения мыла
В основе всех способов получения мыла лежит реакция щелочного гидролиза жиров (животных или растительных)
Приготовление