Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Для решения задачи необходимо воспользоваться законом эквивалентов в следующей формулировке:
Отношение масс элементов в сложном веществе пропорционально отношению их эквивалентных масс (эквивалентная масса равна молярной массе эквивалента) .
m(Cl)/m(Me) = Mэкв (Cl)/Мэкв (Ме)
Согласно условию задачи
m(Cl) = 0,35m(вещества)
m(Me) = 0,65m(вещества)
Поскольку хлор в хлориде ВСЕГДА одновалентен, то эквивалентная масса хлора в хлориде
Mэкв (Cl) = M(Cl)/z(Cl) = 35,45/1 = 35,45 г/моль
Отсюда эквивалентная масса металла в хлориде
Мэкв (Ме) = Mэкв (Cl)*m(Me)/m(Cl) = 35,45*0,65/0,35 ≈ 65,8 г/моль
Пусть хлорид металла имеет формулу MeClz, где z = z(Me) – валентность металла
Атомную массу металла и непосредственно сам металл можно найти из выражения
А (Me) = Mэкв (Me)*z(Me), где
z(Me) – валентность металла, проявляемая в хлориде.
Неизвестным металлом, вероятно, является золото - Au(III), эквивалентная масса которого в хлориде AuCl3
Mэкв (Au) = А (Au)/z(Au) = 197/3 ≈ 65,8 г/моль
z(Au) = 3 – валентность золота в хлориде AuCl3
Объяснение:
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Для решения задачи необходимо воспользоваться законом эквивалентов в следующей формулировке:
Отношение масс элементов в сложном веществе пропорционально отношению их эквивалентных масс (эквивалентная масса равна молярной массе эквивалента) .
m(Cl)/m(Me) = Mэкв (Cl)/Мэкв (Ме)
Согласно условию задачи
m(Cl) = 0,35m(вещества)
m(Me) = 0,65m(вещества)
Поскольку хлор в хлориде ВСЕГДА одновалентен, то эквивалентная масса хлора в хлориде
Mэкв (Cl) = M(Cl)/z(Cl) = 35,45/1 = 35,45 г/моль
Отсюда эквивалентная масса металла в хлориде
Мэкв (Ме) = Mэкв (Cl)*m(Me)/m(Cl) = 35,45*0,65/0,35 ≈ 65,8 г/моль
Пусть хлорид металла имеет формулу MeClz, где z = z(Me) – валентность металла
Атомную массу металла и непосредственно сам металл можно найти из выражения
А (Me) = Mэкв (Me)*z(Me), где
z(Me) – валентность металла, проявляемая в хлориде.
Неизвестным металлом, вероятно, является золото - Au(III), эквивалентная масса которого в хлориде AuCl3
Mэкв (Au) = А (Au)/z(Au) = 197/3 ≈ 65,8 г/моль
z(Au) = 3 – валентность золота в хлориде AuCl3
Объяснение: