V(газа)-? 1. Определим молярную массу карбоната кальция и его количество вещества в 50г. M(CaCO₃)=40+12+48=100г./моль n(CaCO₃)=m(CaCO₃)÷M(CaCO₃)=50г.÷100г./моль=0,5моль. 2. Определим массу соляной кислоты: ω%(HCI)=m(HCI)÷m(р-ра HCI) ×100%, отсюда: m(HCI)=ω%(HCI)×m(р-ра HCI) ÷100% =5%×170г÷100%=8,5г. 3. Определим молярную массу соляной кислоты и ее количество вещества в 8,5г.: M(HCI)=1+35,5=36,5г./моль n(HCI)=m(HCI)÷M(HCI)=8,5г. ÷36,5г./моль=0,2моль 4. Запишем уравнение реакции взаимодействия карбоната кальция с соляной кислотой: CaCO₃ + 2HCI = CaCI₂ + CO₂ + H₂O 5. Анализируем уравнение реакции и определяем, какое вещество находится в избытке: по уравнению реакции 1 моль карбоната кальция взаимодействует с 2 моль соляной кислоты, в условии задачи дано карбоната кальция 0,5моль и соляной кислоты 0,2моль. На 0,5 карбонат кальция требуется 1моль соляной кислоты. А у нас 0,2моль, значит карбонат кальция находится в избытке
Дальше задачу решаем используя данные соляной кислоты. По уравнению реакции из 2моль соляной кислоты образуется 1моль газа оксида углерода(IV), значит из 0,2моль соляной кислоты образуется оксида углерода(IV), в два раза меньше. n(CO₂)=0,1моль 6. Определяем объем оксида углерода(IV) количеством вещества 0,1моль: V(CO₂)=n(CO₂) x Vm =0,1моль х 22,4л./моль=2,24л. 7.ответ: при взаимодействии 50г. карбоната кальция с раствором 170г. соляной кислоты с массовой долей кислоты 5% образуется газ оксида углерода(IV) объемом 2,24л.
Хі́мія або хе́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їхнього одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.
Походження назви
Поширеною є думка, що назва «хімія» пішла від араб. کيمياء. У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського Chemi чи Kimi (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками. Згодом, коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово. Згідно з міркуваннями грецьких фахівців, слово хімія походить від χύμα і χυμεύειν. Запис Χυμεία вперше з'являється у творі З. Панополітського «Eπι της δυνάμεως και της συστάσεως των υδάτων». У грецькій бібліографії термін хімія та його похідні писали з υ [y] до 1828 р., а зараз роблять спроби відновити правильне історичне написання.
m(CaCO₃) = 50г.
m(р-ра HCI) = 170г.
ω%(HCI)=5%
Vm = 22,4л./моль
V(газа)-?
1. Определим молярную массу карбоната кальция и его количество вещества в 50г.
M(CaCO₃)=40+12+48=100г./моль
n(CaCO₃)=m(CaCO₃)÷M(CaCO₃)=50г.÷100г./моль=0,5моль.
2. Определим массу соляной кислоты:
ω%(HCI)=m(HCI)÷m(р-ра HCI) ×100%, отсюда:
m(HCI)=ω%(HCI)×m(р-ра HCI) ÷100% =5%×170г÷100%=8,5г.
3. Определим молярную массу соляной кислоты и ее количество вещества в 8,5г.:
M(HCI)=1+35,5=36,5г./моль
n(HCI)=m(HCI)÷M(HCI)=8,5г. ÷36,5г./моль=0,2моль
4. Запишем уравнение реакции взаимодействия карбоната кальция с соляной кислотой:
CaCO₃ + 2HCI = CaCI₂ + CO₂ + H₂O
5. Анализируем уравнение реакции и определяем, какое вещество находится в избытке: по уравнению реакции 1 моль карбоната кальция взаимодействует с 2 моль соляной кислоты, в условии задачи дано карбоната кальция 0,5моль и соляной кислоты 0,2моль. На 0,5 карбонат кальция требуется 1моль соляной кислоты. А у нас 0,2моль, значит карбонат кальция находится в избытке
Дальше задачу решаем используя данные соляной кислоты. По уравнению реакции из 2моль соляной кислоты образуется 1моль газа оксида углерода(IV), значит из 0,2моль соляной кислоты образуется оксида углерода(IV), в два раза меньше. n(CO₂)=0,1моль
6. Определяем объем оксида углерода(IV) количеством вещества 0,1моль:
V(CO₂)=n(CO₂) x Vm =0,1моль х 22,4л./моль=2,24л.
7.ответ: при взаимодействии 50г. карбоната кальция с раствором 170г. соляной кислоты с массовой долей кислоты 5% образуется газ оксида углерода(IV) объемом 2,24л.
Хі́мія або хе́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їхнього одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.
Походження назви
Поширеною є думка, що назва «хімія» пішла від араб. کيمياء. У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського Chemi чи Kimi (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками. Згодом, коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово. Згідно з міркуваннями грецьких фахівців, слово хімія походить від χύμα і χυμεύειν. Запис Χυμεία вперше з'являється у творі З. Панополітського «Eπι της δυνάμεως και της συστάσεως των υδάτων». У грецькій бібліографії термін хімія та його похідні писали з υ [y] до 1828 р., а зараз роблять спроби відновити правильне історичне написання.
Объяснение: