о ш ооо 84 + 2. K2CO3 2 Заповніть таблицю, провівши відповідні розрахунки: Хімічна Маса Молярна маса Кількість речовини (моль) формула сполуки речовини сполуки (г) (г/моль) сполуки n(H) ( n(Р) n(O) А+ + 3 + AG - 0,2 G = o2 4.0.22 NHH2PO4 23 ал.4 = 1 86 5 0 2 n= u n(N) es 0, 250 до -2 — С. 8 (NH4)2HPO4 66 (NH4) PO4 29,8 а) обчислення молярних мас сполук: M(NH4H2PO4) =

Уравнение реакции:

CaCl2+Na2CO3=CaCO3+2NaCl

Так как указано количество только соды, считаем что хлорид кальция находится в избытке или стехиометрическом соотношении и расчет количества продукта реакции рассчитываем по соде.

Атомный вес натрия Na=23

Атомный вес углерода С=12

Атомный вес кислорода О=16

Атомный вес кальция Ca=40

Молярный вес кальцинированной соды Na2CO3=23*2+12+16*3=106

Молярный вес карбоната кальция CaCO3=40+12+16*3=100

Мы взяли 200 граммов 5,3% раствора соды. Проценты - это количество вещества в 100 граммах смеси.

Таким образом мы взяли 200*5,3/100=10,6 граммов чистой 100% соды.

Теперь составляем пропорцию с учетом стехиометрических коэффициентов:

106       -      100

10,6      -        Х

Х=10,6*100/106=10 граммов соды.

ответ: в результате данной реакции мы получим 10 граммов карбоната кальция.

Подробнее - на -

Объяснение:

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: