Мета: сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, їх відмінності; розглянути зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції, визначити умови виникнення та перебігу хімічних реакцій; розкрити значення хімічних реакцій у житті людини, навчити використовувати надбанні знання в своєму житті.
Обладнання: штатив з пробірками, щипці, нагрівний прилад, порцелянова ложка або чаша, порцелянова ступка з товкачиком, хімічний стакан, скляна пластинка, газовідвідна трубка.
Базові поняття та терміни: речовина, фізичні та хімічні явища, ознаки хімічної реакції, умови виникнення та перебігу реакції, вихідні речовини (реагенти) та продукти реакції, фізичні та хімічні властивості.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи та прийоми : пояснювально -ілюстративні: розповідь і демон-страції; наочні: лабораторні досліди; частково-пошукові; дослідницькі; інтерактивні.
I. Організаційний етап 1 хв.
II. Перевірка домашнього завдання 2 хв.
III. Актуалізація опорних знань учнів 3 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу 25 хв.
7. Фізичні та хімічні явища.
2. Ознаки хімічних реакцій.
3. Умови перебігу хімічних реакцій.
V. Узагальнення та систематизація знань учнів 10 хв.
VI. Домашнє завдання 1 хв.
VII. Підбиття підсумків уроку 3 хв.
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
I I I. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда (додаток 1)
1V. Вивчення нового матеріалу .
Тема сьогоднішнього уроку :
Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції.
Вчитель: (слайд 1)
У навколишньому світі постійно відбуваються зміни. Зміна пір року, рух води в річці, ріст рослин, кипіння води в чайнику — усе це приклади процесів, що відбуваються навколо нас. Ці процеси називають явищами. (слайд 2). Залежно від того, до якої сфери життя належать явища, їх можна поділити на політичні, соціальні, геологічні, біологічні, а також фізичні й хімічні. Ми будемо розглядати тільки фізичні та хімічні явища.
Демонстрація.(демонстрація) Із парафінової свічки за до скальпеля (або ножа) зрізаємо декілька шматочків. Парафін кладемо в порцелянову ложку або чашку й нагріваємо І Після розплавлення виливаємо рідкий парафін у стакан з холодною водою. Після застигання демонструємо новий шматочок парафіну учням.
— Які зміни відбулися з парафіном?
— Чи відбулося утворення нової речовини?
Таке явище належить до фізичних. Під час таких явищ змінюється форма предмета або агрегатний стан речовини, але не змінюється ЇЇ склад.
Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу, називають фізичними.
Кипіння води, поява крапель води або льоду в холодильнику, замерзання річок, відливання виробів із розплавленого металу, проходження електричного струму в провідниках, подрібнення речовин — усе це приклади фізичних явищ.(слайд 3)
Унаслідок перебігу фізичних явищ молекули речовин не змінюються, отже, не змінюються і властивості речовин.
Демонстрація. Візьмемо кристалічний хлорид натрія (кухону сіль) і додамо декілька крапель сірчаної кислоти. Виділяється газ.(слайд 4)
— Які зміни відбуваються з сіллю?
— Чи відбулося утворення нових речовин? Такий процес належить до хімічних.
Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші, називають хімічними.
Горіння деревини, поява іржі на поверхні залізних виробів, прокисання молока, пригорання їжі на сковорідці — усе це приклади хімічних явищ.(слайд 5)
Часто замість слів «хімічне явище» кажуть хімічний процес або хімічна реакція. Про речовини, що вступають у хімічну реакцію, говорять, що вони реагують або взаємодіють між собою. Ці речовини називають реагентами, або вихідними речовинами, а нові речовини, що утворюються в результаті реакції,— продуктами реакції.
Суть хімічних реакцій передають їх стислі записи. Наприклад, при горінні парафіну, що відбувається за участю кисню з повітря, утворюються вуглекислий газ і вода:
парафін + кисень —»вода + вуглекислий газ
реагенти -> продукти реакції
(вихідні речовини) (кінцеві речовини)
У процесі перебігу хімічних явищ частинки однієї речовини перетворюються на частинки іншої, з однієї речовини утворюється інша речовина з іншими властивостями.
Як же це відбувається? Під час зіткнення молекули різних речовин можуть обмінюватися своїми атомами, можуть сполучатися в одну велику молекулу, а великі молекули можуть розпадатися на декілька маленьких. Іонні речовини можуть обмінюватися своїми йонами. Суть усіх хімічних процесів полягає в перегруповуванні атомів, які входять до складу різних речовин. Наприклад, коли горить в вугілля, то атоми, з яких воно складається, об'єднуються з атомами молекул кисню в одну молекулу нової речовини — вуглекислого газу.
ответ:Газы в лабораторных условиях собирают двумя методами: вытеснением воздуха и вытеснением воды. Вытеснением воздуха собирают газы, не взаимодействующие с компонентами воздуха. Вытеснением воды - газы, не реагирующие с водой или плохо в ней растворимые.
Для каждого газа определяют плотность по воздуху:
D(O₂/a)=M(O₂)/M
D(O₂/a)=32/29=1,10>1
D(N₂/a)=M(N₂)/M
D(N₂/a)=28/29=0,97<1
D(NH₃/a)=M(NH₃)/M
D(NH₃/a)=17/29=0,59<1
D(CO₂/a)=M(CO₂)/M
D(CO₂/a)=44/29=1,52>1
Таким образом:
1) кислород можно собирать методом вытеснения воды (в воде он мало растворим), тогда колба для сбора газа переворачивается дном вверх; или вытеснением воздуха, тогда колба остается горлышком вверх, так как плотность кислорода по воздуху больше единицы, то есть кислород тяжелее воздуха;
2) азот собирают методом вытеснения воды (аналогично кислороду), этот метод наиболее оптимален для азота; или методом вытеснения воздуха, при этом колба переворачивается дном вверх, так как азот немного легче воздуха;
3) аммиак хорошо растворим в воде, поэтому его собирают в лаборатории методом вытеснения воздуха в перевернутую вверх дном колбу, так как аммиак легче воздуха;
4) углекислый газ достаточно хорошо растворим в воде, поэтому его собирают методом вытеснения воздуха в колбу, расположенную горлышком вверх, так как углекислый газ тяжелее воздуха.
Мета: сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, їх відмінності; розглянути зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні реакції, визначити умови виникнення та перебігу хімічних реакцій; розкрити значення хімічних реакцій у житті людини, навчити використовувати надбанні знання в своєму житті.
Обладнання: штатив з пробірками, щипці, нагрівний прилад, порцелянова ложка або чаша, порцелянова ступка з товкачиком, хімічний стакан, скляна пластинка, газовідвідна трубка.
Матеріали: парафінова свічка, індикатори, стрічка магнію, цукор, кристалічна сода, розчини купрум(ІІ) сульфату, лугу, соди, сульфатної кислоти, хлоридної кислоти, кальцій хлориду, натрій сульфіт (крист.).
Базові поняття та терміни: речовина, фізичні та хімічні явища, ознаки хімічної реакції, умови виникнення та перебігу реакції, вихідні речовини (реагенти) та продукти реакції, фізичні та хімічні властивості.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи та прийоми : пояснювально -ілюстративні: розповідь і демон-страції; наочні: лабораторні досліди; частково-пошукові; дослідницькі; інтерактивні.
I. Організаційний етап 1 хв.
II. Перевірка домашнього завдання 2 хв.
III. Актуалізація опорних знань учнів 3 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу 25 хв.
7. Фізичні та хімічні явища.
2. Ознаки хімічних реакцій.
3. Умови перебігу хімічних реакцій.
V. Узагальнення та систематизація знань учнів 10 хв.
VI. Домашнє завдання 1 хв.
VII. Підбиття підсумків уроку 3 хв.
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
I I I. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда (додаток 1)
1V. Вивчення нового матеріалу .
Тема сьогоднішнього уроку :
Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції.
Вчитель: (слайд 1)
У навколишньому світі постійно відбуваються зміни. Зміна пір року, рух води в річці, ріст рослин, кипіння води в чайнику — усе це приклади процесів, що відбуваються навколо нас. Ці процеси називають явищами. (слайд 2). Залежно від того, до якої сфери життя належать явища, їх можна поділити на політичні, соціальні, геологічні, біологічні, а також фізичні й хімічні. Ми будемо розглядати тільки фізичні та хімічні явища.
Демонстрація.(демонстрація) Із парафінової свічки за до скальпеля (або ножа) зрізаємо декілька шматочків. Парафін кладемо в порцелянову ложку або чашку й нагріваємо І Після розплавлення виливаємо рідкий парафін у стакан з холодною водою. Після застигання демонструємо новий шматочок парафіну учням.
— Які зміни відбулися з парафіном?
— Чи відбулося утворення нової речовини?
Таке явище належить до фізичних. Під час таких явищ змінюється форма предмета або агрегатний стан речовини, але не змінюється ЇЇ склад.
Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу, називають фізичними.
Кипіння води, поява крапель води або льоду в холодильнику, замерзання річок, відливання виробів із розплавленого металу, проходження електричного струму в провідниках, подрібнення речовин — усе це приклади фізичних явищ.(слайд 3)
Унаслідок перебігу фізичних явищ молекули речовин не змінюються, отже, не змінюються і властивості речовин.
Демонстрація. Візьмемо кристалічний хлорид натрія (кухону сіль) і додамо декілька крапель сірчаної кислоти. Виділяється газ.(слайд 4)
— Які зміни відбуваються з сіллю?
— Чи відбулося утворення нових речовин? Такий процес належить до хімічних.
Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші, називають хімічними.
Горіння деревини, поява іржі на поверхні залізних виробів, прокисання молока, пригорання їжі на сковорідці — усе це приклади хімічних явищ.(слайд 5)
Часто замість слів «хімічне явище» кажуть хімічний процес або хімічна реакція. Про речовини, що вступають у хімічну реакцію, говорять, що вони реагують або взаємодіють між собою. Ці речовини називають реагентами, або вихідними речовинами, а нові речовини, що утворюються в результаті реакції,— продуктами реакції.
Суть хімічних реакцій передають їх стислі записи. Наприклад, при горінні парафіну, що відбувається за участю кисню з повітря, утворюються вуглекислий газ і вода:
парафін + кисень —»вода + вуглекислий газ
реагенти -> продукти реакції
(вихідні речовини) (кінцеві речовини)
У процесі перебігу хімічних явищ частинки однієї речовини перетворюються на частинки іншої, з однієї речовини утворюється інша речовина з іншими властивостями.
Як же це відбувається? Під час зіткнення молекули різних речовин можуть обмінюватися своїми атомами, можуть сполучатися в одну велику молекулу, а великі молекули можуть розпадатися на декілька маленьких. Іонні речовини можуть обмінюватися своїми йонами. Суть усіх хімічних процесів полягає в перегруповуванні атомів, які входять до складу різних речовин. Наприклад, коли горить в вугілля, то атоми, з яких воно складається, об'єднуються з атомами молекул кисню в одну молекулу нової речовини — вуглекислого газу.
Объяснение:
ответ:Газы в лабораторных условиях собирают двумя методами: вытеснением воздуха и вытеснением воды. Вытеснением воздуха собирают газы, не взаимодействующие с компонентами воздуха. Вытеснением воды - газы, не реагирующие с водой или плохо в ней растворимые.
Для каждого газа определяют плотность по воздуху:
D(O₂/a)=M(O₂)/M
D(O₂/a)=32/29=1,10>1
D(N₂/a)=M(N₂)/M
D(N₂/a)=28/29=0,97<1
D(NH₃/a)=M(NH₃)/M
D(NH₃/a)=17/29=0,59<1
D(CO₂/a)=M(CO₂)/M
D(CO₂/a)=44/29=1,52>1
Таким образом:
1) кислород можно собирать методом вытеснения воды (в воде он мало растворим), тогда колба для сбора газа переворачивается дном вверх; или вытеснением воздуха, тогда колба остается горлышком вверх, так как плотность кислорода по воздуху больше единицы, то есть кислород тяжелее воздуха;
2) азот собирают методом вытеснения воды (аналогично кислороду), этот метод наиболее оптимален для азота; или методом вытеснения воздуха, при этом колба переворачивается дном вверх, так как азот немного легче воздуха;
3) аммиак хорошо растворим в воде, поэтому его собирают в лаборатории методом вытеснения воздуха в перевернутую вверх дном колбу, так как аммиак легче воздуха;
4) углекислый газ достаточно хорошо растворим в воде, поэтому его собирают методом вытеснения воздуха в колбу, расположенную горлышком вверх, так как углекислый газ тяжелее воздуха.