Количество серы = 16(г)/32(г/моль)=0,5 моль Тогда по уравнениям реакций получается: S+O2=SO2 (∨(O2) = ∨(SO2)= 0,5 моль, масса O2 = 0,5(моль)х32(г/моль)=16 г, масса SO2 = 0,5(моль)х64(г/моль)=32 г) SO2+H2O=H2SO3 (∨(SO2)=∨(H2O)=∨(H2SO3)=0,5 моль, масса H2O=0,5(моль)х18(г/моль)=9 г, масса H2SO3 = 0,5(моль)х82(г/моль)=41 г) H2SO3+Ba(OH)2=BaSO3↓+2H2O (∨(H2SO3)=∨(Ba(OH)2)=∨(BaSO3)=0,5 моль; количество воды в 2 раза больше = 1 моль. масса Ba(OH)2 = 0,5(моль)х171(г/моль)=85,5г масса BaSO3 = 0,5 (моль)х213(г/моль)=106,5г масса воды = 1(моль)х18(г/моль)=18 г
У процесі своєї діяльності людина завжди впливала на природу. Прикладом масштабного впливу гірничих робіт давнини на геологічне середовище можуть бути арругії (лат. arrugias), гідровидобувні комплекси давніх римлян — так званий «римський б розробки». Він поєднував риси гідравлічної, підземної та відкритої (розсипної) розробки родовищ. До місць, що лежали вище рівня розробки, підводили канали (акведуки), вода яких наповнювала розташовані на узвишші резервуари й стрімко скидалася з висоти на гірський масив, утворюючи розмиви (яруги). У боках утвореного яру (кар'єру) вели розробку поверхневою системою стволів і штолень, довжина яких становила десятки метрів (в окремих випадках 200—300 м). Штольні розміщували на відстані 10—15 м одна від одної, утворюючи фронт розробки шириною близько 150 м.
Тогда по уравнениям реакций получается:
S+O2=SO2 (∨(O2) = ∨(SO2)= 0,5 моль, масса O2 = 0,5(моль)х32(г/моль)=16 г, масса SO2 = 0,5(моль)х64(г/моль)=32 г)
SO2+H2O=H2SO3 (∨(SO2)=∨(H2O)=∨(H2SO3)=0,5 моль, масса H2O=0,5(моль)х18(г/моль)=9 г, масса H2SO3 = 0,5(моль)х82(г/моль)=41 г)
H2SO3+Ba(OH)2=BaSO3↓+2H2O
(∨(H2SO3)=∨(Ba(OH)2)=∨(BaSO3)=0,5 моль; количество воды в 2 раза больше = 1 моль.
масса Ba(OH)2 = 0,5(моль)х171(г/моль)=85,5г
масса BaSO3 = 0,5 (моль)х213(г/моль)=106,5г
масса воды = 1(моль)х18(г/моль)=18 г
У процесі своєї діяльності людина завжди впливала на природу. Прикладом масштабного впливу гірничих робіт давнини на геологічне середовище можуть бути арругії (лат. arrugias), гідровидобувні комплекси давніх римлян — так званий «римський б розробки». Він поєднував риси гідравлічної, підземної та відкритої (розсипної) розробки родовищ. До місць, що лежали вище рівня розробки, підводили канали (акведуки), вода яких наповнювала розташовані на узвишші резервуари й стрімко скидалася з висоти на гірський масив, утворюючи розмиви (яруги). У боках утвореного яру (кар'єру) вели розробку поверхневою системою стволів і штолень, довжина яких становила десятки метрів (в окремих випадках 200—300 м). Штольні розміщували на відстані 10—15 м одна від одної, утворюючи фронт розробки шириною близько 150 м.
Объяснение: