Биологические жидкости ( кровь, плазма, лимфа, спиномозговая жидкость) представляют собой коллоидные системы, содержащие такие органические соединения, как белки, холестерин, гликоген, и многие другие, находятся в коллоидном состоянии. Коллоидные системы подразделяют на золи (коллоидные растворы) и гели (студни).
Большинство биологических жидкостей ( цитоплазма, кариоплазма, содержимое вакуолей) и живого организма в целом ( плазма крови, лимфа, тканевая жидкость, пищеварительные соки, гуморальные жидкости и.т.д ) являются коллоидными растворами.
Для золей характерно явление коагуляции, т.е. слипания коллоидных частиц и выпадения их в осадок. При этом коллоидный раствор превращается в суспензию или гель. Некоторые органические коллоиды коагулируют при нагревании ( яичный белок, клей) или при изменении кислотности среды (пищеварительные соки).
фено́л — органічна сполука складу c6h5oh. за звичайних умов фенол є білою або безбарвною кристалічною речовиною із солодкуватим запахом, помірно розчинною у воді.
молекула фенолу складається з бензенового ядра, безпосередньо до якого приєднана гідроксильна група (альтернативна назва фенолу — гідроксибензен). наявність гідроксильної групи визначає приналежність фенолу до ряду спиртів, а окрім цього він є найпростішим представником ряду фенолів, в яких до бензенового кільця приєднано одну або більше гідроксильну групу.
оскільки гідроксильна група у молекулах спиртів визначає кислотні властивості, у давнині фенол мав назву карболова кислота. проявляючи кислотні властивості, фенол, аналогічно до інших спиртів, взаємодіє з лугами із утворенням солей — фенолятів.
Биологические жидкости ( кровь, плазма, лимфа, спиномозговая жидкость) представляют собой коллоидные системы, содержащие такие органические соединения, как белки, холестерин, гликоген, и многие другие, находятся в коллоидном состоянии. Коллоидные системы подразделяют на золи (коллоидные растворы) и гели (студни).
Большинство биологических жидкостей ( цитоплазма, кариоплазма, содержимое вакуолей) и живого организма в целом ( плазма крови, лимфа, тканевая жидкость, пищеварительные соки, гуморальные жидкости и.т.д ) являются коллоидными растворами.
Для золей характерно явление коагуляции, т.е. слипания коллоидных частиц и выпадения их в осадок. При этом коллоидный раствор превращается в суспензию или гель. Некоторые органические коллоиды коагулируют при нагревании ( яичный белок, клей) или при изменении кислотности среды (пищеварительные соки).
фено́л — органічна сполука складу c6h5oh. за звичайних умов фенол є білою або безбарвною кристалічною речовиною із солодкуватим запахом, помірно розчинною у воді.
молекула фенолу складається з бензенового ядра, безпосередньо до якого приєднана гідроксильна група (альтернативна назва фенолу — гідроксибензен). наявність гідроксильної групи визначає приналежність фенолу до ряду спиртів, а окрім цього він є найпростішим представником ряду фенолів, в яких до бензенового кільця приєднано одну або більше гідроксильну групу.
оскільки гідроксильна група у молекулах спиртів визначає кислотні властивості, у давнині фенол мав назву карболова кислота. проявляючи кислотні властивості, фенол, аналогічно до інших спиртів, взаємодіє з лугами із утворенням солей — фенолятів.