Обери формулу розчинної у воді речовини: А CuS;
Б AgCl;
B NaOH;
Г AlPO4.
2. Речовина, що приєднує електрони в окисно-відновній реакції, називається:
А приймачем;
Б окисником;
В ізотопом;
Г відновником.
3. Реакція полімеризації характерна для речовин:
А етилену;
Б бутану;
В метану;
Г пропану.
4. Продовж речення: «Ізомери – це сполуки, що мають…»
А однаковий якісний, але різний кількісний склад;
Б Однакову загальну формулу;
В однаковий якісний і кількісний склад, але різну будову;
Г однаковий агрегатний стан.
5. Сполука, яка має формулу С3Н4 має назву:
А Пропін;
Б Пентанол;
В Пентин;
Г Пентан.
6. Вкажи органічну сполуку, яка знебарвлює бромну воду:
А олеїнова кислота;
Б етан;
В етин;
Г етен.
7. Амінокислоти – це речовини:
А нейтральні;
Б лужні;
В амфотерні;
Г кислі.
8. Назви речовину, яка є головною складовою природного газу:
А СН4;
Б С4Н8;
В СН3ОН;
Г С2Н6.
9. Напиши рівняння реакцій:
А горіння гліцерину;
Б гідрування триолеїну.
10. Здійсни перетворення:
СН4–СН3Cl – C2H6 – C2H5Br – C2H5OH
11. Обчисли об’єм вуглекислого газу, який утворюється при згоранні 8 л ацетилену.
12. Установи відповідність між вихідними речовинами, продуктами реакцій та типами даних реакцій:
А С2Н2 + Cl
Б С2Н4 + Н2О
В п С2Н4
Г С5Н10 + О2
1. СО2 + Н2О;
2. (-СН2- СН2-)n;
3. С2Н5ОН;
4. С2Н2CL2;
І. Полімеризації;
ІІ. Окиснення;
ІІІ. Гідрування;
ІV. Хлорування.
13. Обчисли масову частку натрій ацетату в розчині, що утворився після додавання води масою 20 г до розчину масою 380 г з масовою часткою цієї солі 12%.
При нагревании перманганата калия выделяется кислород. В пробирку насыплем немного порошка перманганата калия и закрепим ее горизонтально в лапке штатива. Недалеко от отверстия пробирки поместим кусочек ваты. Закроем пробирку пробкой, в которую вставлена газоотводная трубка, конец которой опустим в сосуд- приемник. Газоотводная трубка должна доходить до дна сосуда-приемника. Ватка, находящаяся около отверстия пробирки нужна, чтобы предотвратить попадание частиц перманганата калия в сосуд-приемник (при разложении выделяющийся кислород увлекает за собой частички перманганата). Когда прибор собран, начинаем нагревание пробирки. Начинается выделение кислорода.
Уравнение реакции разложения перманганата калия:
2KMnO4 t° → K2MnO4 + MnO2 + O2↑
т.е. под цифрой 1-вата
При нагревании перманганата калия выделяется кислород. В пробирку насыплем немного порошка перманганата калия и закрепим ее горизонтально в лапке штатива. Недалеко от отверстия пробирки поместим кусочек ваты. Закроем пробирку пробкой, в которую вставлена газоотводная трубка, конец которой опустим в сосуд- приемник. Газоотводная трубка должна доходить до дна сосуда-приемника. Ватка, находящаяся около отверстия пробирки нужна, чтобы предотвратить попадание частиц перманганата калия в сосуд-приемник (при разложении выделяющийся кислород увлекает за собой частички перманганата). Когда прибор собран, начинаем нагревание пробирки. Начинается выделение кислорода.
Уравнение реакции разложения перманганата калия:
2KMnO4 t° → K2MnO4 + MnO2 + O2↑