очень надо Иева решила сделать рассол для маринования огурцов. В книге по консервированию говорилось, что для маринования огурцов нужен 5% -ный физиологический раствор. Как Иеве приготовить рассол, необходимый для двух банок, если известно, что для заполнения одной банки нужно 450 грамм рассола (в одной столовой ложке 10 г соли, а в одной чайной - 5 г)?
а Иеве посчитать, сколько граммов соли и сколько граммов воды нужно для приготовления двух банок рассола!
3) Соеденения
Объяснение:
Железо взаимодействует с хлором. Реакция взаимодействия железа с хлором представляет собой сгорание железа в атмосфере хлора.
2Fe + 3Cl2 → 2FeCl3 (t = 200-300 °C).
Реакция железа с хлором протекает при условии: при предварительном нагревании железа до температуры 200-300 °C.
В результате реакции происходит образование хлорида железа (III).
В ходе реакции железа с хлором при стандартных условиях выделяется тепловая энергия (теплота) 798,8 кДж.
А если короче, то из двух простых веществ образовалось одно сложное – реакция соединения.
АМІНООЦТОВА КИСЛОТА, ЇЇ МОЛЕКУЛЯРНА ТА СТРУКТУРНА ФОРМУЛИ, ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ. ФУНКЦІОНАЛЬНІ АМІНО- ТА КАРБОКСИЛЬНА ГРУПИ. АМФОТЕРНІ ВЛАСТИВОСТІ, УТВОРЕННЯ ПЕПТИДІВ
Амінооцтова кислота (гліцин)
Після опрацювання § 34 ви зможете:
називати функціональну аміногрупу; наводити приклади застосування амінооцтової кислоти; складати молекулярну та структурну формулу цієї сполуки; характеризувати склад, структуру, фізичні та хімічні властивості амінооцтової кислоти; ілюструвати властивість амінооцтової кислоти утворювати пептиди рівняннями хімічних реакцій; розрізняти за функціональними ознаками амінокимлоти; обґрунтовувати застосування амінооцтової кислоти її властивостями та роль у живому організмі.
На шляху до успіху пригадаємо з курсів хімії, біології, основ здоров’я:
звідки походять назви «гліцерин», «глюкоза», «колоїдний»; які елементи є органогенами; яка молекулярна та структурна формули оцтової кислоти; яка функціональна група карбонових кислот; як скласти повну структурну формулу речовини за її спрощеною структурною формулою; які властивості речовин з йонними кристалічними гратками; які властивості виявляють кислоти й основи; що таке амфотерність.
• Чому гліцин? Вивчаючи полісахариди (які?), ви дізналися, що чи не найважливішою їхньою властивістю є гідроліз. У 1820 р. французький хімік Анрі Браконно здійснював кислотний гідроліз хрящів і сухожиль.
Він тривалий час кип'ятив їх у водному розчині кислоти. Після завершення процесу науковець нейтралізував надлишок катіонів Гідрогену в розчині й відфільтрував його. Через брак часу Браконно лише за місяць повернувся до дослідження вмісту колби. У ній він виявив безбарвні зернисті кристали із солодким смаком. Нову речовину хімік назвав глікоколом, що означає «клейовий цукор» (грец., - «солодкий», а - «клей»). Пізніше цю сполуку почали називати гліцином. 1838 р. якісний склад гліцину дослідив голландський хімік Г. Мульдер. Він виявив у цій речовині Нітроген, тож її не можна було віднести до вуглеводів. Шість років потому Е. Хорсфорд, співробітник Ю. Лібіха, визначив кількісний склад гліцину, тобто його молекулярну формулу.