Очень нужно При згоранні технічної сірки масою 10 г виділився газ, який пропустили крізь розчин гідроксиду натрію, в якому маса NaOH 24 г. Визначити масову частку сірки в технічному препараті.
В других задачах условия не поняла) 2. 2HCl+Na2CO3=2NaCl+CO2+H2O m(Na2CO3 безв)=400*0,374=149,6 г n(Na2CO3)=149,6/106=1,4 моль по уравнению реакции n(Na2CO3):n(CO2)=1:1, значит, n(CO2)=1,4 моль V(CO2)=22,4*1,4=31,36 л
4. H2SO4+2NaOH=Na2SO4+2H2O m(NaOH безв)=40*0,15= 6 г n(NaOH)=6/40=0,15 моль по уравнению реакции n(NaOH):n(H2SO4)=2:1, значит, n(H2SO4)=0,075 моль m(H2SO4 безводн)=0,075*98=7,35 г (я не совсем поняла в условии,что именно надо найти. если массу безводной H2SO4, то ответ этот. Если же р-ра H2SO4б то ответ ниже). m(H2SO4 р-ра)=7,35/0,34=21,6 г
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
2. 2HCl+Na2CO3=2NaCl+CO2+H2O
m(Na2CO3 безв)=400*0,374=149,6 г
n(Na2CO3)=149,6/106=1,4 моль
по уравнению реакции n(Na2CO3):n(CO2)=1:1, значит, n(CO2)=1,4 моль
V(CO2)=22,4*1,4=31,36 л
4. H2SO4+2NaOH=Na2SO4+2H2O
m(NaOH безв)=40*0,15= 6 г
n(NaOH)=6/40=0,15 моль
по уравнению реакции n(NaOH):n(H2SO4)=2:1, значит, n(H2SO4)=0,075 моль
m(H2SO4 безводн)=0,075*98=7,35 г (я не совсем поняла в условии,что именно надо найти. если массу безводной H2SO4, то ответ этот. Если же р-ра H2SO4б то ответ ниже).
m(H2SO4 р-ра)=7,35/0,34=21,6 г
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение: