Сплав — твердое или жидкое однородное вещество , образованное сплавлением (стоплением) нескольких металлов или металлов с неметаллами . Все сплавы, как и металлы, в твердом состоянии обычно имеют кристаллическое строение.
Многие сплавы (например, бронза , сталь , чугун ) были известны в далекой древности и уже тогда имели большое практическое применение. Техническое значение сплавов объясняется тем, что многие их свойства ( прочность , твердость , электрические характеристики) гораздо лучше, чем у чистых металлов, входящих в их состав.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
Сплав — твердое или жидкое однородное вещество , образованное сплавлением (стоплением) нескольких металлов или металлов с неметаллами . Все сплавы, как и металлы, в твердом состоянии обычно имеют кристаллическое строение.
Многие сплавы (например, бронза , сталь , чугун ) были известны в далекой древности и уже тогда имели большое практическое применение. Техническое значение сплавов объясняется тем, что многие их свойства ( прочность , твердость , электрические характеристики) гораздо лучше, чем у чистых металлов, входящих в их состав.
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.