Необходимая посуда и оборудование: пробирки, штатив для пробирок.
Выполнение работы: в пробирку поместили кусочек меди и прилили концентрированный раствор серной кислоты, происходит растворение меди, выделение бесцветного газа с характерным запахом (оксида серы (IV)) и образование раствора голубого цвета – сульфата меди (II).
К полученному раствору сульфата меди (II) прилили раствор гидроксида натрия, наблюдается выпадение осадка ярко-голубого цвета – гидроксида меди (II).
Вывод: в результате выполнения работы получили раствор сульфата меди (II) и нерастворимый гидроксид меди (II).
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
ответ:Осуществите следующие превращения:
Cu CuSO4 Cu(OH)2 (условие задачи переписывать не нужно).
Теоретическая часть
Растворить металлическую медь с образованием сульфата меди (II) можно в концентрированной серной кислоте. Уравнение реакции:
Cu + 2H2SO4 = CuSO4 + SO2 + 2H2O
Реакция протекает при обычных условиях, будет наблюдаться растворение меди и образование раствора голубого цвета.
Получить гидроксид меди (II) из сульфата меди (II) возможно при приливании раствора щелочи – гидроксида натрия. Уравнение реакции:
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2 + Na2SO4.
Реакция протекает при обычных условиях, будет наблюдаться выпадение осадка ярко-голубого цвета.
Практическая часть
Необходимые реактивы: металлическая медь Cu, концентрированный раствор серной кислоты H2SO4, раствор гидроксида натрия NaOH.
Необходимая посуда и оборудование: пробирки, штатив для пробирок.
Выполнение работы: в пробирку поместили кусочек меди и прилили концентрированный раствор серной кислоты, происходит растворение меди, выделение бесцветного газа с характерным запахом (оксида серы (IV)) и образование раствора голубого цвета – сульфата меди (II).
К полученному раствору сульфата меди (II) прилили раствор гидроксида натрия, наблюдается выпадение осадка ярко-голубого цвета – гидроксида меди (II).
Вывод: в результате выполнения работы получили раствор сульфата меди (II) и нерастворимый гидроксид меди (II).
Объяснение: