Определить предел обнаружения железа в воде
В растворе определяли массовую концентрацию железа спектрофотометрическим методом, измеряя оптические плотности растворов, окрашенных в результате реакции взаимодействия иона Fe3+ с сульфосалициловой кислотой. Для построения градуировочной зависимости были измерены оптические плотности растворов с возрастающими (заданными) концентрациями железа, обработанных сульфосалициловой кислотой. Полученные данные представлены в таблице:
xi
0,010
0,020
0,030
0,040
0,050
yl
0,100
0,210
0,290
0,420
0,530

Оптические плотности раствора сравнения (контрольного опыта на реактивы, т.е без добавления железа, (фон) составили 0,002; 0,000; 0,008; 0,006; 0,003. Постройте градуировочный график для определения железа в воде. Рассчитайте предел обнаружения железа.

Найменша комірка, яка зберігає усі елементи симетрії кристалу, називається елементарною коміркою.

Навіть у випадку кристалу із одним сортом атомів елементарна комірка містить кілька атомів. Наприклад, кристал заліза має кубічну об'ємноцентровану ґратку із 2 атомами в елементарній комірці. При високих температурах залізо переходить у фазу з ґранецентрованою кубічною ґраткою із 4 атомами в елементарній комірці.

Типи раток

Кристалічні системи

(Сингонія) 14 ґраток Браве

триклінна Triclinic  

моноклінна примітивна базоцентрована  

Monoclinic, simple Monoclinic, centered

ромбічна примітивна базоцентрована об'ємноцентрована гранецентрована

Orthorhombic, simple Orthorhombic, base-centered Orthorhombic, body-centered Orthorhombic, face-centered

гексагональна Hexagonal  

тригональна Rhombohedral  

тетрагональна примітивна об'ємноцентрована  

Tetragonal, simple Tetragonal, body-centered

кубічна примітивна об'ємноцентрована гранецентрована  

Cubic, simple Cubic, body-centered Cubic, face-centered

Основні параметри кристалічних ґраток[1]:

період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра ґратки у напрямі головних осей кристалічної ґратки;

координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;

базис — це кількість атомів (іонів), що належать до однієї ґратки;

атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;

коефіцієнт компактності — це відношення об'єму, що займають атоми (іони), до всього об'єму ґратки даного типу.

Дефекти кристалічної ґратки

Дефекти кристалічної ґратки. а — незаповнений вузол (вакансія); б — власний атом між вузлами; в — чужорідний атом між вузлами; г — чужорідний атом у вузлі; д — йон з аномальним зарядом.

Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або йонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або йонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки (дислокацій). Згідно з загальноприйнятою класифікацією, розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки (мал.):

пустий вузол, створений внаслідок випадання з ідеальної ґратки атома або йона;

власний атом або йон ґратки, розташований між її вузлами;

чужорідний атом або йон, розташований між вузлами ґратки;

чужорідний атом, який заміщає власний атом ґратки;

йон у ґратці в нормальному стані, але з аномальним зарядом.

Объяснение:

Реакция: 2AgNO3 + Zn = 2Ag + Zn(NO3)2

Увеличение массы пластины на 2 г (20 -18=2) обусловлено как переходом части цинка в раствор, так и выделением на ней серебра. Если примем за Х количество растворившегося цинка, можно составить уравнение:

2X*108 - X*65 = 2, или 151Х = 2, откуда Х=0,0132 моль.

Количество нитрата серебра в исходном растворе - вдвое больше, т. е. 0,0264 моль. Масса нитрата серебра:

m(AgNO3) = n*M = 0,0264 моль*170 г/моль = 4,5 г

Массовая доля нитрата серебра в растворе:

w(AgNO3) = m(AgNO3)/m(р-ра) = 4,5 г/150 г = 0,03, или 3%