1) скорость реакции равна произведению концентраций реагирующих веществ в степенях, равных коэффициентам перед формулами веществ в уравнении реакции.то есть,если мы примем концентрации азота и кислорода в исходном уравнении соответственно за х и у, то скорость реакции будет равна: х*у. если мы увеличим концентрацию азота в 2 раза, то она станет равна 2х, соответственно скорость реакции уже будет равна: 2х*у. для того, чтобы найти, во сколько раз изменилась скорость реакции мы 2х*у/х*у = 2 => скорость реакции увеличиться в 2 раза (б) 2) при повышении температуры на 10 градусов скорость реакций увеличивается в 2-4 раза, соответственно варианты в и г нам уже не подходят.изменение будем рассчитывать по формуле: скорость2/скорость1 = температурный коэффициент в степени (температура конечная - температура начальная)/10 так как начальная температура нам не известна, примем ее за 0. таким образом получаем: 2^(10-0)/10 = 2^1= 2 => скорость увеличится в 2 раза. (а) 3)если исходить из того, что скорость хим.реакции больше там, где больше площадь соприкосновения реагирующих веществ, то реакция цинк(пыль) + соляная к-та будет иметь наивысшую скорость. (б) 4) скорость хр = дельта концентрации/дельта времени = 0,04/10= 0,004 (в) 5) если в пункте в между k и с это не минус, а умножить, то соответствие: 1в 2б 6) h2 + f2 = 2hf
Для захисту атмосферного повітря від забруднення викидами автомобільного транспорту рекомендується використовувати нейтралізатори вихлопних газів, що уловлюють оксид вуглецю та вуглеводороди; використовування дизельного палива, в вихлопних газах яких майже немає оксиду вуглецю, відсутні сполуки свинцю; використовування зжатого газу; регулювання інтенсивності потоків руху міського транспорту і використовування містобудівельних заходів.
Підприємства або їх окремі споруди з технологічними процесами, які є джерелами виділення в атмосферне повітря шкідливих речовин та з неприємним запахом, відділяють від житлових будівель санітарно-захисними зонами (лісовими смугами або ділянками землі, що розділяють підприємства та жилі масиви). Розміри санітарно-захисних зон розділяються в залежності від класу підприємств (для 1 класу - 1000 м, для V класу - 50 м). В межах санітарно-захисних зон не дозволяється розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, шкіл та інші.
Найбільш ефективним заходом по охороні атмосферного повітря є створення та впровадження безвідходних технологічних процесів і промислових підприємств. В першу чергу це відноситься до металургійних та хімічних підприємств. Як було сказано Луісом Баттоном: «Одне з двох: або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей».
Для захисту атмосферного повітря від забруднення викидами автомобільного транспорту рекомендується використовувати нейтралізатори вихлопних газів, що уловлюють оксид вуглецю та вуглеводороди; використовування дизельного палива, в вихлопних газах яких майже немає оксиду вуглецю, відсутні сполуки свинцю; використовування зжатого газу; регулювання інтенсивності потоків руху міського транспорту і використовування містобудівельних заходів.
Підприємства або їх окремі споруди з технологічними процесами, які є джерелами виділення в атмосферне повітря шкідливих речовин та з неприємним запахом, відділяють від житлових будівель санітарно-захисними зонами (лісовими смугами або ділянками землі, що розділяють підприємства та жилі масиви). Розміри санітарно-захисних зон розділяються в залежності від класу підприємств (для 1 класу - 1000 м, для V класу - 50 м). В межах санітарно-захисних зон не дозволяється розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, шкіл та інші.
Найбільш ефективним заходом по охороні атмосферного повітря є створення та впровадження безвідходних технологічних процесів і промислових підприємств. В першу чергу це відноситься до металургійних та хімічних підприємств. Як було сказано Луісом Баттоном: «Одне з двох: або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей».