властивості. бензол — безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом. у воді практично не розчиняється. горить дуже кіптявим полум’ям. пара бензолу з повітрям утворює вибухову суміш. рідкий бензол і пара бен золу отруйні. за звичайних умов більшість ароматичних вуглеводнів також являють собою безбарвні рідини, нерозчинні у воді, з характерним запахом.
за хімічними властивостями бензол та інші ароматичні вуглеводні відрізняються від насичених і ненасичених вуглеводнів. найбільш характерні для них реакції заміщення атомів гідрогену бензольного ядра. вони відбуваються легше, ніж у насичених вуглеводнів. таким способом добувають багато органічних сполук. так, при взаємодії бензолу з бромом (за наявності каталізатора febr3) відбувається заміщення атома водню атомом брому: бромбензол — безбарвна рідина, не розчинна у воді. при іншому каталізаторі можна всі атоми гідрогену у бензолі замістити галогеном. це відбувається, наприклад, коли пропускати у бензол хлор за наявності каталізатора — хлориду алюмінію: знаю правильно или нет)
Берете таблицу Менделеева (должна лежать у вас в кармане ))) и выписываете атомарные массы каждого из элементов, умножая на коэфициент и количество атомов, получаете молекулярную массу молекулы вступившей в реакцию. Равенство означает что между этими молекулярными массами есть баланс, то есть их значение равны! 2Сu (мол.масса 2х64=128) + О2 (мол.масса 16х2=32) = 2СuO (мол. масса 2х(64+16)=160). Опять же пользуясь тем, что это баланс массовый, можем записать что с 8г кислоррода может соединиться 128/32*8 = 32г меди.
властивості. бензол — безбарвна, летка, вогненебезпечна рідина з характерним запахом. у воді практично не розчиняється. горить дуже кіптявим полум’ям. пара бензолу з повітрям утворює вибухову суміш. рідкий бензол і пара бен золу отруйні. за звичайних умов більшість ароматичних вуглеводнів також являють собою безбарвні рідини, нерозчинні у воді, з характерним запахом.
за хімічними властивостями бензол та інші ароматичні вуглеводні відрізняються від насичених і ненасичених вуглеводнів. найбільш характерні для них реакції заміщення атомів гідрогену бензольного ядра. вони відбуваються легше, ніж у насичених вуглеводнів. таким способом добувають багато органічних сполук. так, при взаємодії бензолу з бромом (за наявності каталізатора febr3) відбувається заміщення атома водню атомом брому: бромбензол — безбарвна рідина, не розчинна у воді. при іншому каталізаторі можна всі атоми гідрогену у бензолі замістити галогеном. це відбувається, наприклад, коли пропускати у бензол хлор за наявності каталізатора — хлориду алюмінію: знаю правильно или нет)
2Сu (мол.масса 2х64=128) + О2 (мол.масса 16х2=32) = 2СuO (мол. масса 2х(64+16)=160). Опять же пользуясь тем, что это баланс массовый, можем записать что с 8г кислоррода может соединиться 128/32*8 = 32г меди.