ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Неметаллические свойства элементов определяются атомов «принимать» электроны, т.е. проявлять при взаимодействии с атомами других элементов окислительные свойства. К неметаллам отно- сятся элементы с большой энергией ионизации, большим сродством к элек- трону и минимально возможным радиусом атома. Число неметаллов, известных в природе по сравнению с металлами отно- сительно невелико. Из всех элементов неметаллическими свойствами обла- дают 22 элемента, остальные элементы характеризуются металлическими свойствами. Неметаллы в основном располагаются в правой верхней части периоди- ческой системы. По мере заполнения наружной электронной оболочки чис- ло электронов на внешнем слое у неметаллов растет, а радиус уменьшается, поэтому они в большей степени стремятся присоединять электроны. В связи с этим неметаллы характеризуются более высокими значениями энергии ионизации, сродства к электрону и электроотрицательности по сравнению с атомами металлов и поэтому у них преобладают окислительные свойства, т.е атомов присоединять электроны. Особенно ярко окисли- тельные свойства выражены у атомов неметаллов 6 и 7 групп второго и третьего периодов. Самый сильный окислитель – фтор. Он окисляет даже воду и некоторые благородные газы: 2 F2 + 2 H2O = 4HF + O2 2 F2 + Xe = XeF4 Окислительные свойства неметаллов зависят от численного значения электроотрицательности атома и увеличиваются в следующем порядке: Si, B, H, P, C, S, I, Br, N, Cl, O, F Такая же закономерность в изменении окислительных свойств харак- терна и для простых веществ соответствующих элементов. Ее можно на- блюдать на примере реакций с водородом: 3 H2 + N2 = 2 NH3 (t, катализатор); H2 + Cl2 = 2 HCl (при освещении – hυ); H2 + F2 = 2 HF (в темноте - взрыв); Восстановительные свойства у атомов неметаллов выражены довольно слабо и возрастают от кислорода к кремнию: Si, B, H, P, C, S, I, Br, N, Cl, О Cl2 + O2 ≠ ; N2 + O2 = 2 NO (только при высокой t); S + O2 = SO2 ( при н.у.) Благородные газы в виде простых веществ одноатомны (Не, Nе, Аr и т.д.). Галогены, азот, кислород, водород как простые вещества существуют в виде двухатомных молекул (F2, С12, Вr2, I2, N2, О2, Н2). Остальные неме- таллы могут существовать при нормальных условиях, как в кристалличе- ском состоянии, так и в аморфном состоянии. Неметаллы в отличие от ме- таллов плохо проводят теплоту и электрический ток.
ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:
СаО + Н2О = Са(ОН)2
З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4
З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:
2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑
З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:
CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О
в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.
Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.
При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:
3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2
Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.
У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:
2Н2О = 2Н2 + O2
Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.
Объяснение:
атомов «принимать» электроны, т.е. проявлять при взаимодействии с
атомами других элементов окислительные свойства. К неметаллам отно-
сятся элементы с большой энергией ионизации, большим сродством к элек-
трону и минимально возможным радиусом атома.
Число неметаллов, известных в природе по сравнению с металлами отно-
сительно невелико. Из всех элементов неметаллическими свойствами обла-
дают 22 элемента, остальные элементы характеризуются металлическими
свойствами.
Неметаллы в основном располагаются в правой верхней части периоди-
ческой системы. По мере заполнения наружной электронной оболочки чис-
ло электронов на внешнем слое у неметаллов растет, а радиус уменьшается,
поэтому они в большей степени стремятся присоединять электроны. В связи
с этим неметаллы характеризуются более высокими значениями энергии
ионизации, сродства к электрону и электроотрицательности по сравнению с
атомами металлов и поэтому у них преобладают окислительные свойства,
т.е атомов присоединять электроны. Особенно ярко окисли-
тельные свойства выражены у атомов неметаллов 6 и 7 групп второго и
третьего периодов. Самый сильный окислитель – фтор. Он окисляет даже
воду и некоторые благородные газы:
2 F2 + 2 H2O = 4HF + O2
2 F2 + Xe = XeF4
Окислительные свойства неметаллов зависят от численного значения
электроотрицательности атома и увеличиваются в следующем порядке:
Si, B, H, P, C, S, I, Br, N, Cl, O, F
Такая же закономерность в изменении окислительных свойств харак-
терна и для простых веществ соответствующих элементов. Ее можно на-
блюдать на примере реакций с водородом:
3 H2 + N2 = 2 NH3 (t, катализатор);
H2 + Cl2 = 2 HCl (при освещении – hυ);
H2 + F2 = 2 HF (в темноте - взрыв);
Восстановительные свойства у атомов неметаллов выражены довольно
слабо и возрастают от кислорода к кремнию:
Si, B, H, P, C, S, I, Br, N, Cl, О
Cl2 + O2 ≠ ;
N2 + O2 = 2 NO (только при высокой t);
S + O2 = SO2 ( при н.у.)
Благородные газы в виде простых веществ одноатомны (Не, Nе, Аr и
т.д.). Галогены, азот, кислород, водород как простые вещества существуют
в виде двухатомных молекул (F2, С12, Вr2, I2, N2, О2, Н2). Остальные неме-
таллы могут существовать при нормальных условиях, как в кристалличе-
ском состоянии, так и в аморфном состоянии. Неметаллы в отличие от ме-
таллов плохо проводят теплоту и электрический ток.