а) наиболее трудный момент - определение исходных концентраций. Для этого надо понимать, что когда реагируют (исчезают) 1 моль азота и 3 моля водорода появляются два моля аммиака.
Здесь в равновесии появилось 4 моля аммиака (на каждый литр) , следовательно исходная концентрация азота была больше равновесной на 2 моль/л, а исходная концентрация водорода была больше равновесной на 6 моль/л.
Таким образом, исходная концентрация азота была 3+2 = 5 моль/л,
исходная концентрация водорода была 9 +6 = 15 моль/л.
Разумеется, решение имеет смысл, если в исходном состоянии в системе не было аммиака (его исходная концентрация равна 0).
б) С повышением температуры равновесие экзотермической реакции (дельта Н = -92,4 кДж означает выделение теплоты) смещается влево, в сторону исходных веществ. По принципу Ле Шателье.
в) При уменьшении объема увеличится давление. С увеличением давления равновесие смещается в сторону образования меньшего числа молей газов, т. е. в данном случае вправо.
Со́лі амо́нію — це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів амонію і аніон кислотного залишку.
Солі амонію утворюються при взаємодії відповідних кислот з амоніаком або розчином гідроксиду амонію. Більшість солей амонію безбарвні. При взаємодії з сильними основами і нагріванні солі амонію легко розкладаються з утворенням амоніаку. В термічному відношенні солі амонію нестійкі і при нагріванні порівняно легко розкладаються, наприклад:
NH4Cl → NH3 + HCl
NH4NO2 → N2 + 2H2O
NH4NO3 → N2O + 2H2O
(NH4)2SO4 → 2NH3 + H2SO4
Найважливішими солями амонію є нітрат амонію NH4NO3, сульфат амонію (NH4)2SO4 і хлорид амонію NH4Cl. Вони застосовуються головним чином як азотні добрива. Гідрокарбонат амонію NH4HCO3 (вуглеамонійна сіль, побутова назва амоніак, індекс E 503) використовують як розпушувач тіста.
N2 + 3H2 = 2NH3 ; дельта H = - 92,4 кДж
а) наиболее трудный момент - определение исходных концентраций. Для этого надо понимать, что когда реагируют (исчезают) 1 моль азота и 3 моля водорода появляются два моля аммиака.
Здесь в равновесии появилось 4 моля аммиака (на каждый литр) , следовательно исходная концентрация азота была больше равновесной на 2 моль/л, а исходная концентрация водорода была больше равновесной на 6 моль/л.
Таким образом, исходная концентрация азота была 3+2 = 5 моль/л,
исходная концентрация водорода была 9 +6 = 15 моль/л.
Разумеется, решение имеет смысл, если в исходном состоянии в системе не было аммиака (его исходная концентрация равна 0).
б) С повышением температуры равновесие экзотермической реакции (дельта Н = -92,4 кДж означает выделение теплоты) смещается влево, в сторону исходных веществ. По принципу Ле Шателье.
в) При уменьшении объема увеличится давление. С увеличением давления равновесие смещается в сторону образования меньшего числа молей газов, т. е. в данном случае вправо.
Объяснение:
Со́лі амо́нію — це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів амонію і аніон кислотного залишку.
Солі амонію утворюються при взаємодії відповідних кислот з амоніаком або розчином гідроксиду амонію. Більшість солей амонію безбарвні. При взаємодії з сильними основами і нагріванні солі амонію легко розкладаються з утворенням амоніаку. В термічному відношенні солі амонію нестійкі і при нагріванні порівняно легко розкладаються, наприклад:
NH4Cl → NH3 + HCl
NH4NO2 → N2 + 2H2O
NH4NO3 → N2O + 2H2O
(NH4)2SO4 → 2NH3 + H2SO4
Найважливішими солями амонію є нітрат амонію NH4NO3, сульфат амонію (NH4)2SO4 і хлорид амонію NH4Cl. Вони застосовуються головним чином як азотні добрива. Гідрокарбонат амонію NH4HCO3 (вуглеамонійна сіль, побутова назва амоніак, індекс E 503) використовують як розпушувач тіста.
Объяснение:
написала все що знала ☺️