Практична робота № 3
вплив різних факторів на швидкість хімічної реакції.
мета: розглянути вплив різних чинників на швидкість хімічної реакції.
обладнання та реактиви: пробірки, спиртівка, тримач, штатив для пробірок, цинк, магній, залізо:
гранули та порошок, розчини сірчаної (1: 5, 1: 10) і соляної кислоти, пероксид водню, оксид марганцю
(iv), оксид мед (ii).
хід роботи:
дослід 1. вплив природи реагуючих речовин.
налийте в три пробірки по 2 мл розчину соляної кислоти. покладіть в першу склянку шматочок магнію,
в другій склянку - гранулу цинку, в третій - шматочок заліза гайте швидкість трьох реакцій.
яка з реакцій найшвидша і чому?
дослід 2. вплив концентрації реагуючих речовин.
у дві пробірки, нахиливши їх, опустіть по гранулі цинку, обережно долийте розчини сірчаної кислоти: в
першу пробірку розчин кислоти 1: 5, у другу - 1: 10. в якій з них реакція йде швидше?
дослід 3. вплив площі зіткнення реагуючих речовин.
в одну пробірку насипте трохи порошку заліза, в іншу - покладіть залізну скріпку і в обидві пробірки
долити по 2 мл розведеної соляної кислоти (1: 2). в якій з пробірок реакція йде швидше? чому?
дослід 4. вплив температури.
в дві пробірки помістіть трохи чорного порошку оксиду міді(ii), долийте в обидві пробірки розчин
сірчаної кислоти. одну з пробірок нагрійте. в якій з пробірок реакція йде швидше? чому?
дослід 5. вплив каталізатора.
у дві пробірки налийте по 2 мл пероксиду водню н2о2, в одну з пробірок додайте кілька кристаликів
оксиду марганцю (iv) mno2. в якій з пробірок реакція йде швидше? чому?
Период — строка периодической системы химических элементов, последовательность атомов по возрастанию заряда ядра и заполнению электронами внешней электронной оболочки. Периодическая система имеет семь периодов
Элемент Год Кто открыл Страна
Кобальт 1735 Г. Брандт Швеция
Платина 1735 А. де Ульоа Испания
Никель 1751 А. Кронштедт Швеция
Водород 1766 Г. Кавендиш Великобритания
Азот 1772 Д. Резерфорд Великобритания
Кислород 1774 Дж. Пристли Великобритания
Марганец 1774 К. Шееле, Ю. Ган Швеция
Хлор 1774 К. Шееле Швеция
Барий 1774 К. Шееле, Ю. Ган Швеция
Молибден 1778 К. Шееле Швеция
Вольфрам 1781 К. Шееле Швеция
Теллур 1782 Ф. Мюллер Австрийская империя
Уран 1789 М. Г. Клапрот Германия
Цирконий 1789 М. Г. Клапрот Германия
Стронций 1790 А. Кроуфорд, М. Г. Клапрот Великобритания
Иттрий 1794 Ю. Гадолин Финляндия
Титан 1795 М. Г. Клапрот Германия
Хром 1797 Л. Воклен Франция
Бериллий 1798 Л. Воклен Франция
При взаимодействии калия с кислородом воздуха образуется НЕ ОКСИД, а пероксид и надпероксид: При сгорании калия на воздухе образуется надпероксид калия KO2 (с примесью K2O2). Оксид калия может быть получен при нагревании металла до температуры не выше 180 °C в среде, содержащей очень мало кислорода: 4K + O2 = 2K2O Итак: 7,8 грамм калия составляют 7,8/39=0,2 моль вещества. значит оксида получится 0,2*2/4= 0,1 моль (2 и 4 - коэффициенты в уравнении реакции, сообщающие нам о соотношениях реагирующих и получающихся веществ в реакции) 0,1 моль К2О имеет массу 0,1*(39+39+16)=9,4 грамма Либо можно посчитать через кислород: его в реакции используется 0,2*1/4=0,05 моль масса такого количества О2 = 0,05*32=1,6 грамма 1,6+7,8=9,4 грамма.