При підвищенні температури на 10°С швидкість певної pеакції збільшується у 3 рази. За температури 0°С швидкість реакції складала 1 моль/л.с. Обчисліть швидкість цієї реакції за температури 30°С.
Раствора уксусной кислоты. Осторожно слушаем характерный резкий запах. Во рту появляется кислый привкус. В быту уксусная кислота используется в пищевых целях, для приготовления маринадов и гашения соды в кулинарии. 2. В одну пробирку с раствором уксусной кислоты добавили несколько капель раствора лакмуса. Наблюдаем окрашивание раствора в красный цвет. Затем в пробирку добавили избыток раствора щелочи. Произошло изменение окраски раствора на синюю, т.к. произошло изменение реакции среды на щелочную. СН3СООН + NаОН = СН3СООNа + Н2O 3. В первую из трех оставшихся пробирок с раствором уксусной кислоты добавили гранулу цинка. Наблюдаем выделение пузырьков газа водорода. 2 СН3СООН + Zn = (СН3СОО)2Zn + Н2 Во вторую пробирку с раствором уксусной кислоты добавили несколько крупинок оксида меди (II) и пробирку нагрели. Наблюдаем растворение оксида меди и образование раствора ярко-голубого цвета. 2 СН3СООН + СuО = (СН3СОО)2Сu + Н2O В третью пробирку с раствором уксусной кислоты добавили кусочек мела. Наблюдаем растворение мела и выделение пузырьков углекислого газа. 2 СН3СООН + СаСО3 = (СН3СОО)2Са + Н2O + СO2
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
2. В одну пробирку с раствором уксусной кислоты добавили несколько капель раствора лакмуса. Наблюдаем окрашивание раствора в красный цвет. Затем в пробирку добавили избыток раствора щелочи. Произошло изменение окраски раствора на синюю, т.к. произошло изменение реакции среды на щелочную.
СН3СООН + NаОН = СН3СООNа + Н2O
3. В первую из трех оставшихся пробирок с раствором уксусной кислоты добавили гранулу цинка. Наблюдаем выделение пузырьков газа водорода.
2 СН3СООН + Zn = (СН3СОО)2Zn + Н2
Во вторую пробирку с раствором уксусной кислоты добавили несколько крупинок оксида меди (II) и пробирку нагрели. Наблюдаем растворение оксида меди и образование раствора ярко-голубого цвета.
2 СН3СООН + СuО = (СН3СОО)2Сu + Н2O
В третью пробирку с раствором уксусной кислоты добавили кусочек мела. Наблюдаем растворение мела и выделение пузырьков углекислого газа.
2 СН3СООН + СаСО3 = (СН3СОО)2Са + Н2O + СO2