При спалюванні вуглеводню, кількість речовини якого дорівнює 0,1 моль, утворились карбону (IV) оксид об’ємом 6,72 л (нормальні умови) та вода масою 72 г. Визначте формулу вуглеводню
Повітря – природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі
Як же дізнатися, що повітря дійсно існує ? Що повітря не пусте місто?
Проведемо такі досліди:
Дослід 1.
Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям.
Що ви відчули ? Рух повітря – вітер. Візьміть клаптики паперу. А тепер змахніть зошитом над долоньками.
Що сталося? (клаптики злетіли з долоньки). Чому? Та тому що ми зошитом сколихнули повітря. А повітря, в свою чергу, папірці, і вони злетіли. Повітря рухається тоді, коли ми його не помічаємо. У повсякденному житті нам не доводиться думати про небо, повітря. Ми просто забуваємо про них. І лише під час бігу чи їзди, а також вітру чи бурі ми відчуваємо опір нашому рухові. Це ще більше підтверджує існування повітря. Висновок: повітря прозоре, рухається.
Дослід 2
Як що ми візьмемо медичний шприц без голки, закриємо отвір рукою і спробуємо натиснути на поршень. Він не зможе рухатися, йому буде заважати повітря, яке вміщене у нього.
Дослід 3
Візьмемо грудочку землі (глини, солі, цукру) і зануримо її у склянку з водою. - Що ви побачили? (звідти виходять бульбашки) - Так, ті бульбашки і є повітря. Його витиснула вода з тих речовин, які ми клали у склянку, і тепер воно бульбашками виходить.
Дослід 4
Повітря може займати місце, його можна стиснути. Надуємо повітряні кульки або візьмемо гумові іграшки. Покладемо у воду.
Висновок: речі, наповнені повітрям не тонуть. Пригадайте свій відпочинок влітку, коли ви одягаєте круги, лягаєте на надувні матраци і плаваєте, не боячись, що можете потонути.
У мене в руках повітряна кулька. Я розв’яжу ниточку. Що ви почули? Так, шипіння. Отже, у ній містилося повітря. Воно всередині усіх порожнистих предметів на Землі, також і в органах людського тіла.
Висновок: повітря заповнює всі порожнини.
Дослід 5
Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається атмосферним тиском. Беремо надуту повітряну кульку, натискаємо на неї – з’являється ямка, відпускаємо – вона зникає. Висновок: повітря може тиснути.
Дослід 6
Спробуємо втопити порожню пляшечку у склянці води. З отвору пляшечки побіжать бульбашки. Що це за Невидимка там сидить? Це – повітря. Порожня пляшечка не тоне у воді. Значить, повітря легше за воду.
Дослід7
Як ви гадаєте, повітря має запах? Ні, але у повітрі легко й швидко поширюється запах духів і аромат квітів. Цілюща ранкова свіжість травня сповнена ароматом квітучої весни. В розпалі літа повітря ніби настояне на травах. Восени, коли небо вкрите свинцевими хмарами, віє свіжістю і прохолодою. А як легко дихається після грози? Ні з цим не зрівняється запах першого снігу, коли свіжий вітерець грайливо змітає перші сніжинки і холодить обличчя. В сонячні березневі дні нас бадьорить особлива свіжість талого снігу.
Висновок: повітря не має запаху.
Отже, повітря має такі властивості: воно прозоре, без кольору, без запаху, легше від води, заповнює всі порожнини, знаходиться у ґрунті, воді.
Дослід 8
Наллємо повну пробірку забарвленої води і закриємо її корком із скляною трубкою. Вода зайде в трубку. На трубці на рівні води є наклеєна смужка паперу. Опустимо пробірку в гарячу воду, що ви помітили? Чому рівень води в пробірці змінився? - А тепер опустимо ту ж пробірку в холодну воду. Як змінився рівень води в пробірці? - Як ви гадаєте, чому рівень води при нагріванні підвищується, а при охолодженні знижується? (Вода має властивість розширюватися при нагріванні, стискуватися при охолодженні. Такі властивості крім води, мають й інші рідини: олія, газ, спирт, рідкий метал ртуть).
Дослід 9
Візьмемо 2 склянки з гарячою водою. Виміряємо температуру в обох склянках. Одну склянку накриємо більшою. А іншу залишимо відкритою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках. ( У накритій склянці вода залишилася гарячою тому, що між склянками було повітря. А повітря погано проводить тепло.
Цю властивість повітря можна часто гати в природі. На зиму у звірів відростає густа шерсть, а в птахів з`являється пух. Між густими шерстинками і пушинками є багато повітря. Воно зберігає тепло тіла тварин. Узимку деякі трав’янисті рослини - озима пшениця, жито, суниці, копитняк не відмирають і залишаються зеленими. Але не гинуть вони тільки тоді, коли вкриті товстим пухким шаром снігу. Чому? Якщо сніг пухкий, то між сніжинками багато повітря, яке погано проводить тепло. Тепло зберігається біля рослин і зігріває їх під час морозу.)
M(SiO₂) = 60 г/моль Рассчитаем количество вещества выделившегося углекислого газа. Согласно уравнению реакции 1 моль (60 г) SiO₂ вытесняет 1 моль CO₂. Тогда 12 г SiO₂ вытесняют х моль CO₂:
SiO₂ + K₂CO₃ = K₂SiO₃ + CO₂↑ 60 г 1 моль 12 г х моль
х = 12*1/60 = 0,2 моль
Рассчитаем количество вещества NaOH. M(NaOH) = 40 г/моль. Массовая доля w(NaOH) = 10% = 0,1. Плотность раствора d = 1,11 г/мл. Объем раствора V = 100 мл. Масса раствора m = Vd = 100 мл * 1,11 г/мл = 111 г. Масса m(NaOH) равна w(NaOH) * m = 0.1 * 111 г = 11,1 г. Количество вещества n(NaOH) равно m(NaOH) / M(NaOH) = = 11,1 г / 40 г/моль = 0,2775 моль
Углекислый газ реагирует с щелочью с образованием гидрокарбоната:
CO₂ + NaOH = NaHCO₃
Согласно уравнению, на 1 моль CO₂ должно приходиться 1 моль NaOH. Соответственно, на 0,2 моль CO₂ - 0,2 моль NaOH. Фактически, количество вещества NaOH - 0,2775 моль. Значит, NaOH - в избытке. Расчеты ведем по CO₂.
0,2 моль CO₂ образуют 0,2 моль NaHCO₃. На это расходуются 0,2 моль NaOH. Остается избыток NaOH, он составляет 0,0775 моль. Этот избыток NaOH реагирует с образовавшимся гидрокарбонатом натрия NaHCO₃ с образованием карбоната натрия Na₂CO₃:
NaOH + NaHCO₃ = Na₂CO₃ + H₂O Согласно уравнению, 1 моль NaOH реагирует с 1 моль NaHCO₃ с образованием 1 моль Na₂CO₃
Значит, количество вещества NaHCO₃ уменьшилось на 0,0775 моль и составляет 0,2 - 0,0775 = 0,1225 моль. n(NaHCO₃) = 0,1225 моль. Количество вещества образовавшегося Na₂CO₃ составляет 0,0775 моль. n(Na₂CO₃) = 0,0775 моль
При упаривании раствора гидрокарбонат натрия разлагается с образованием карбоната натрия и выделением углекислого газа:
2 NaHCO₃ = Na₂CO₃ + CO₂↑ + H₂O
Согласно уравнению реакции из 2 моль NaHCO₃ образуется 1 моль Na₂CO₃ А из 0,1225 моль NaHCO₃ - х моль Na₂CO₃
х = 0,1225*1/2 = 0,06125 моль - дополнительно образовалось Na₂CO₃
Всего же карбоната натрия Na₂CO₃ стало 0,0775 + 0,06125 = 0,13875 моль. n(Na₂CO₃) = 0,13875 моль. M(Na₂CO₃) = 106 г/моль. Масса m(Na₂CO₃) = n(Na₂CO₃) * M(Na₂CO₃) = 0,13875 моль * 106 г/моль = = 14,7075 г ≈ 14,7 г.
Карбонат натрия выделяется в виде кристаллогидратов: до 32°С - Na₂CO₃*10 H₂O, от 32 до 35°С - Na₂CO₃* 7 H₂O, выше 35°С - Na₂CO₃* H₂O. При 100...120 °С окончательно теряет воду и превращается в Na₂CO₃. Поэтому при расчетах предполагается, что после упаривания осадок карбоната натрия в виде чистой соли, а не в виде кристаллогидрата.
Повітря – природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі
Як же дізнатися, що повітря дійсно існує ? Що повітря не пусте місто?
Проведемо такі досліди:
Дослід 1.
Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям.
Що ви відчули ? Рух повітря – вітер. Візьміть клаптики паперу. А тепер змахніть зошитом над долоньками.
Що сталося? (клаптики злетіли з долоньки). Чому? Та тому що ми зошитом сколихнули повітря. А повітря, в свою чергу, папірці, і вони злетіли. Повітря рухається тоді, коли ми його не помічаємо. У повсякденному житті нам не доводиться думати про небо, повітря. Ми просто забуваємо про них. І лише під час бігу чи їзди, а також вітру чи бурі ми відчуваємо опір нашому рухові. Це ще більше підтверджує існування повітря. Висновок: повітря прозоре, рухається.
Дослід 2
Як що ми візьмемо медичний шприц без голки, закриємо отвір рукою і спробуємо натиснути на поршень. Він не зможе рухатися, йому буде заважати повітря, яке вміщене у нього.
Дослід 3
Візьмемо грудочку землі (глини, солі, цукру) і зануримо її у склянку з водою. - Що ви побачили? (звідти виходять бульбашки) - Так, ті бульбашки і є повітря. Його витиснула вода з тих речовин, які ми клали у склянку, і тепер воно бульбашками виходить.
Дослід 4
Повітря може займати місце, його можна стиснути. Надуємо повітряні кульки або візьмемо гумові іграшки. Покладемо у воду.
Висновок: речі, наповнені повітрям не тонуть. Пригадайте свій відпочинок влітку, коли ви одягаєте круги, лягаєте на надувні матраци і плаваєте, не боячись, що можете потонути.
У мене в руках повітряна кулька. Я розв’яжу ниточку. Що ви почули? Так, шипіння. Отже, у ній містилося повітря. Воно всередині усіх порожнистих предметів на Землі, також і в органах людського тіла.
Висновок: повітря заповнює всі порожнини.
Дослід 5
Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається атмосферним тиском. Беремо надуту повітряну кульку, натискаємо на неї – з’являється ямка, відпускаємо – вона зникає. Висновок: повітря може тиснути.
Дослід 6
Спробуємо втопити порожню пляшечку у склянці води. З отвору пляшечки побіжать бульбашки. Що це за Невидимка там сидить? Це – повітря. Порожня пляшечка не тоне у воді. Значить, повітря легше за воду.
Дослід7
Як ви гадаєте, повітря має запах? Ні, але у повітрі легко й швидко поширюється запах духів і аромат квітів. Цілюща ранкова свіжість травня сповнена ароматом квітучої весни. В розпалі літа повітря ніби настояне на травах. Восени, коли небо вкрите свинцевими хмарами, віє свіжістю і прохолодою. А як легко дихається після грози? Ні з цим не зрівняється запах першого снігу, коли свіжий вітерець грайливо змітає перші сніжинки і холодить обличчя. В сонячні березневі дні нас бадьорить особлива свіжість талого снігу.
Висновок: повітря не має запаху.
Отже, повітря має такі властивості: воно прозоре, без кольору, без запаху, легше від води, заповнює всі порожнини, знаходиться у ґрунті, воді.
Дослід 8
Наллємо повну пробірку забарвленої води і закриємо її корком із скляною трубкою. Вода зайде в трубку. На трубці на рівні води є наклеєна смужка паперу. Опустимо пробірку в гарячу воду, що ви помітили? Чому рівень води в пробірці змінився? - А тепер опустимо ту ж пробірку в холодну воду. Як змінився рівень води в пробірці? - Як ви гадаєте, чому рівень води при нагріванні підвищується, а при охолодженні знижується? (Вода має властивість розширюватися при нагріванні, стискуватися при охолодженні. Такі властивості крім води, мають й інші рідини: олія, газ, спирт, рідкий метал ртуть).
Дослід 9
Візьмемо 2 склянки з гарячою водою. Виміряємо температуру в обох склянках. Одну склянку накриємо більшою. А іншу залишимо відкритою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках. ( У накритій склянці вода залишилася гарячою тому, що між склянками було повітря. А повітря погано проводить тепло.
Цю властивість повітря можна часто гати в природі. На зиму у звірів відростає густа шерсть, а в птахів з`являється пух. Між густими шерстинками і пушинками є багато повітря. Воно зберігає тепло тіла тварин. Узимку деякі трав’янисті рослини - озима пшениця, жито, суниці, копитняк не відмирають і залишаються зеленими. Але не гинуть вони тільки тоді, коли вкриті товстим пухким шаром снігу. Чому? Якщо сніг пухкий, то між сніжинками багато повітря, яке погано проводить тепло. Тепло зберігається біля рослин і зігріває їх під час морозу.)
Объяснение:
SiO₂ + K₂CO₃ = K₂SiO₃ + CO₂↑
M(SiO₂) = 60 г/моль
Рассчитаем количество вещества выделившегося углекислого газа.
Согласно уравнению реакции 1 моль (60 г) SiO₂ вытесняет 1 моль CO₂.
Тогда 12 г SiO₂ вытесняют х моль CO₂:
SiO₂ + K₂CO₃ = K₂SiO₃ + CO₂↑
60 г 1 моль
12 г х моль
х = 12*1/60 = 0,2 моль
Рассчитаем количество вещества NaOH.
M(NaOH) = 40 г/моль.
Массовая доля w(NaOH) = 10% = 0,1.
Плотность раствора d = 1,11 г/мл.
Объем раствора V = 100 мл.
Масса раствора m = Vd = 100 мл * 1,11 г/мл = 111 г.
Масса m(NaOH) равна w(NaOH) * m = 0.1 * 111 г = 11,1 г.
Количество вещества n(NaOH) равно m(NaOH) / M(NaOH) =
= 11,1 г / 40 г/моль = 0,2775 моль
Углекислый газ реагирует с щелочью с образованием гидрокарбоната:
CO₂ + NaOH = NaHCO₃
Согласно уравнению, на 1 моль CO₂ должно приходиться 1 моль NaOH.
Соответственно, на 0,2 моль CO₂ - 0,2 моль NaOH.
Фактически, количество вещества NaOH - 0,2775 моль.
Значит, NaOH - в избытке. Расчеты ведем по CO₂.
CO₂ + NaOH = NaHCO₃ + [ NaOH избыток ]
0,2 моль 0,2775 моль 0,2 моль 0,0775 моль
0,2 моль CO₂ образуют 0,2 моль NaHCO₃. На это расходуются 0,2 моль NaOH. Остается избыток NaOH, он составляет 0,0775 моль.
Этот избыток NaOH реагирует с образовавшимся гидрокарбонатом натрия NaHCO₃ с образованием карбоната натрия Na₂CO₃:
NaOH + NaHCO₃ = Na₂CO₃ + H₂O
Согласно уравнению, 1 моль NaOH реагирует с 1 моль NaHCO₃ с образованием 1 моль Na₂CO₃
NaOH + NaHCO₃ = Na₂CO₃ + H₂O
0,0775 моль 0,0775 моль 0,0775 моль
Значит, количество вещества NaHCO₃ уменьшилось на 0,0775 моль и составляет 0,2 - 0,0775 = 0,1225 моль.
n(NaHCO₃) = 0,1225 моль.
Количество вещества образовавшегося Na₂CO₃ составляет 0,0775 моль.
n(Na₂CO₃) = 0,0775 моль
При упаривании раствора гидрокарбонат натрия разлагается с образованием карбоната натрия и выделением углекислого газа:
2 NaHCO₃ = Na₂CO₃ + CO₂↑ + H₂O
Согласно уравнению реакции из 2 моль NaHCO₃ образуется 1 моль Na₂CO₃
А из 0,1225 моль NaHCO₃ - х моль Na₂CO₃
2 NaHCO₃ = Na₂CO₃ + CO₂↑ + H₂O
2 моль 1 моль
0,1225 моль х моль
х = 0,1225*1/2 = 0,06125 моль - дополнительно образовалось Na₂CO₃
Всего же карбоната натрия Na₂CO₃ стало 0,0775 + 0,06125 = 0,13875 моль.
n(Na₂CO₃) = 0,13875 моль.
M(Na₂CO₃) = 106 г/моль.
Масса m(Na₂CO₃) = n(Na₂CO₃) * M(Na₂CO₃) = 0,13875 моль * 106 г/моль =
= 14,7075 г ≈ 14,7 г.
Карбонат натрия выделяется в виде кристаллогидратов:
до 32°С - Na₂CO₃*10 H₂O,
от 32 до 35°С - Na₂CO₃* 7 H₂O,
выше 35°С - Na₂CO₃* H₂O.
При 100...120 °С окончательно теряет воду и превращается в Na₂CO₃.
Поэтому при расчетах предполагается, что после упаривания осадок карбоната натрия в виде чистой соли, а не в виде кристаллогидрата.
ответ: 14,7 г