Жив на світі Кисень. У нього не було нічого: ні справжніх друзів, ні власного будинку. Тому і жилося бідоласі дуже важко. Щоб не сумувати, він вирішив допомагати всім, хто йому в цьому потребує. Він допомагав всім живим організмам дихати, підтримував горіння брав участь у виплавці металів. Та інколи він не встигав побувати у всіх усюдах, то люди почали добувати його в лабораторіях. Кисень дуже зрадів, дізнавшись про цю новину – адже його ставало все більше і більше. Та згодом він побачив, що не по своїй волі інколи приносить не тільки користь, а й шкоду. Бо з його втручання іржавіють метали, горять речовини… Це його дуже засмутило. Щоб не заважати жителям планети Земля, він вирішив її покинути. Та раптом помітив, що позаду нього все довкола гине.
Вчасно Кисень зрозумів, що користі від нього значно більше, ніж шкоди. Він знайшов собі домівку у Періодичній системі. А коли потребують його до він тут як тут.
Вероятно он стремился увидеть горячо любимого им отца, особенно после того, как узнал о его свадьбе с Гвиневерой. "С горестным чувством скакал в Камелот пылкий поклонник Артура. В восемнадцать лет отдать Королю всю свою жизнь и лишь для того, чтобы тебя забыли, — тяжко; тяжко провести столь многие часы в пыли и унынии Оружейной, размахивая тяжелым мечом, — лишь для того, чтобы узнать, что Гавейна посвятили в рыцари первым; а тяжелее всего — день за днем ломать свое тело ради идеала, исповедуемого человеком, который превосходит тебя годами, и, почти достигнув идеала, обнаружить, что под самый конец откуда ни возьмись появилась какая-то ветреница и без особых усилий отняла у тебя любовь этого человека. Ланселот ревновал к Гвиневере и сам стыдился того. "
Жив на світі Кисень. У нього не було нічого: ні справжніх друзів, ні власного будинку. Тому і жилося бідоласі дуже важко. Щоб не сумувати, він вирішив допомагати всім, хто йому в цьому потребує. Він допомагав всім живим організмам дихати, підтримував горіння брав участь у виплавці металів. Та інколи він не встигав побувати у всіх усюдах, то люди почали добувати його в лабораторіях. Кисень дуже зрадів, дізнавшись про цю новину – адже його ставало все більше і більше. Та згодом він побачив, що не по своїй волі інколи приносить не тільки користь, а й шкоду. Бо з його втручання іржавіють метали, горять речовини… Це його дуже засмутило. Щоб не заважати жителям планети Земля, він вирішив її покинути. Та раптом помітив, що позаду нього все довкола гине.
Вчасно Кисень зрозумів, що користі від нього значно більше, ніж шкоди. Він знайшов собі домівку у Періодичній системі. А коли потребують його до він тут як тут.