Расположите элементы основной подгруппы группы II по возрастанию атомных радиусов и
предсказать, какие свойства элементов изменятся по возрастанию радиуса.​

Ca(HCO₃)₂ + Ca(OH)₂ = 2 CaCO₃ + 2H₂O Mg(HCO₃)₂ + Ca(OH)₂ = MgCO₃ + CaCO₃ +2H₂O Масса гидрокарбоната кальция, содержащегося в растворе: m(Ca(HCO₃)₂) = m (раствора) * ω (Ca(HCO₃)₂) = 30 г * 0,001% = 0,003 г. Масса гидрокарбоната магния, содержащегося в растворе: m(Mg(HCO₃)₂) = m (раствора) * ω (Mg(HCO₃)₂) = 30 г * 0,001% = 0,003 г. Количество вещества гидрокарбоната кальция, содержащегося в растворе: ν (Ca(HCO₃)₂) = m (Ca(HCO₃)₂) / M(Ca(HCO₃)₂) = 0.003 г / (40+2*(1+12+16*3)) г/моль = 0,003 г / 162 г/моль = 1,852 * 10⁻⁵ моль. Количество вещества гидрокарбоната магния, содержащегося в растворе: ν (Mg(HCO₃)₂) = m (Mg(HCO₃)₂) / M(Mg(HCO₃)₂) = 0.003 г / (24,3+2*(1+12+16*3)) г/моль = 0,003 г / 146,3 г/моль = 2,050 * 10⁻⁵ моль. Для полной нейтрализации гидрокарбонатов потребуется количество вещества Ca(OH)₂, равное сумме количества вещества Ca(HCO₃)₂ и Mg(HCO₃)₂: ν (Ca(OH)₂) = ν (Ca(HCO₃)₂ ) + ν (Mg(HCO₃)₂) = (1.852 + 2.050) * 10⁻⁵ моль = 3,902 * 10⁻⁵ моль. Масса гидроксида кальция, необходимого для нейтрализации: m (Ca(OH)₂) = M (Ca(OH)₂) * ν (Ca(OH)₂) = (40 + 2*(16+1)) г/моль * 3,902 * 10⁻⁵ моль = 74 г/моль * 3,902 * 10⁻⁵ моль = 0,00289 г ≈ 0,003 г. ответ: 0,003 г.

Вторинна структура біополі-меру визнача за якими ланцюги складаються й утриму­ються у вигляді певних утворень. Відомо, що існує тільки невелика    кількість білків,   поліпептиди яких перебувають у     вигляді ліній­них ланцюгів. Використовую­чи  рентгено-структурні ме­тоди   дослід­ження, встано­вили, що пере­важна     біль­шість    білків має поліпептидні    ланцюги, скручені у вигляді спіралі.

Утворення внутрішньомолекулярних вод­невих зв’язків у глобулярних біл­ках може привести до структури, що називають спіраль. У фібрилярних білках утворення водне­вих зв’язків може привести до ви­никнення складчастої листової структури — β-структури. Відо­мості про ці структури дають пра­во поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— во­локно) та глобулярні (від лат. globulus — кулька). Найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібри­лярні білки в основному нероз­чинні, а глобулярні — добре роз­чинні у воді. Тому їх інколи на­зивають «розчинними білками». Вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.