Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
Итак, у нас есть два реактива с формулами: AlI3 и AgNO3 соответственно. Они оба растворимы в воде, и при смешении двух этих реактивов протекает данная химическая реакция: AlI3+3AgNO3=3AgI+Al(NO3)3 По таблице растворимости находим что вещество AgI является нерастворимым, а значит выпадает в осадок (это будет такой желтый осадок). Можно составить РИО для этой реакции, и оно будет выглядеть следующим образом: Al3+ + 3I- +3Ag+ + NO3-=3AgI + Al3+ + 3NO3- и соответственно сокращенное РИО будет выглядеть Так: 3Ag+ + 3I-=3AgI сокращаем тройки перед ионами и веществом и получаем конечное РИО: Ag+ + I-=AgI (в осадке). Итак, признаком протекания данной хим.реакции является выпадение желтого осадка AgI/
Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
По таблице растворимости находим что вещество AgI является нерастворимым, а значит выпадает в осадок (это будет такой желтый осадок). Можно составить РИО для этой реакции, и оно будет выглядеть следующим образом: Al3+ + 3I- +3Ag+ + NO3-=3AgI + Al3+ + 3NO3- и соответственно сокращенное РИО будет выглядеть Так: 3Ag+ + 3I-=3AgI сокращаем тройки перед ионами и веществом и получаем конечное РИО: Ag+ + I-=AgI (в осадке). Итак, признаком протекания данной хим.реакции является выпадение желтого осадка AgI/