Ирландский физик Джордж Джонстон Стони в 1891 г. на основании опытов других ученых сделал вывод о существовании мельчайших частиц — переносчиков электрических зарядов, и о существовании мельчайшей величины такого заряда. Он предложил называть их электронами. Физики Джозеф Джон Томсон и Жан Батист Перрен опытами с катодными лучами показали они представляют собой поток отрицательно заряженных частиц — электронов. Катодные лучи излучались катодом при подаче на него напряжения в 10000 вольт. Физик Антуан Анри Беккерель в 1896 г. случайно открыл явление радиоактивности во время работ по исследованию фосфоресценции в солях урана. Он обнаружил, что соли урана засвечивают фотопластинку, испуская лучи. Позднее, в 1899 г. Эрнест Резерфорд экспериментально установил, что испускаемые солями урана лучи по-разному отклоняются в магнитном поле и делятся на три типа: α-, β- и γ-излучение. Поставив в 1910 г. опыты по рассеянию α-частиц на металлической фольге, сделал вывод о существовании в атоме массивного ядра. таким образом , было доказано что атом -сложная частица.
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо
Физики Джозеф Джон Томсон и Жан Батист Перрен опытами с катодными лучами показали они представляют собой поток отрицательно заряженных частиц — электронов. Катодные лучи излучались катодом при подаче на него напряжения в 10000 вольт.
Физик Антуан Анри Беккерель в 1896 г. случайно открыл явление радиоактивности во время работ по исследованию фосфоресценции в солях урана. Он обнаружил, что соли урана засвечивают фотопластинку, испуская лучи.
Позднее, в 1899 г. Эрнест Резерфорд экспериментально установил, что испускаемые солями урана лучи по-разному отклоняются в магнитном
поле и делятся на три типа: α-, β- и γ-излучение. Поставив в 1910 г. опыты по рассеянию α-частиц на металлической фольге, сделал вывод о существовании в атоме массивного ядра.
таким образом , было доказано что атом -сложная частица.
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо