РЕШИТЕ ЭТО Из приведённого ниже списка выпишете: 1) утверждений, в которых речь идёт о химическом элементе кислороде, 2) о кислороде - простом веществе:
а) Кислород необходим для дыхания;
б) В земной коре содержится около 49 % (по массе) кислорода;
в) Растворимость кислорода в воде уменьшается с ростом температуры;
г) Кислород содержат все оксиды;
д) Наиболее типичная степень окисления кислорода – 2;
е) При хранении озон постепенно превращается в кислород.
2. Расставьте коэффициенты в следующих схемах реакций:
а) Al + O2 → AI2O3 б) S + O2 → SO3 в) Li + O2 → Li2O г) P + O2 → P2O5 д) Ca + O2 → CaO
3. Напишите уравнения реакций горения сложных веществ, если известно, что при этом образуются оксиды элементов, из которых они построены:
а) C2H2 + O2 → CO2 + H2O б) ZnS + O2 → ZnO + SO2 в) SiH4 + O2→ SiO2 + H2O
Медленное окисление – реакция окисления, которая идёт медленно, с постепенным выделением теплоты, и не сопровождается выделением света.
Горение – это реакция, при которой происходит окисление веществ с выделением теплоты и света.

Глюкуроновая кислота содержится в небольших количествах в организме человека, где образуется при окислении D-глюкозы. Её нормальная концентрация в крови составляет 0,02-0,08 ммоль/л[1]. Глюкуроновая кислота входит в состав слизи, слюны, внеклеточного матрикса, гликокаликса. Является одним из ключевых компонентов пигментного обмена в печени.

Свойства глюкуроновой кислоты аналогичны свойствам глюкозы, но вследствие наличия в её молекуле карбоксильной группы, она образовывать лактоны и соли. При нагревании глюкуроновая кислота дегидратируется и декарбоксилируется.

Глюкуроновая кислота образовывать растворимые конъюгаты (глюкурониды) со спиртами, фенолами, карбоновыми кислотами, тиолами, аминами и рядом других веществ, за счёт чего достигается их обезвреживание (снижение токсичности) и выведение из организма.

Класифікація отруйних речовин

До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) речовин відносяться:

деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших);

карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);

речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегідціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);

сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);

фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота і її ефіри, фторетанол та інші);

хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);

галогени (хлор, бром);

інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:

мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);

луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);

сполуки сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіоціанати, хлорид і фторид сірки);

хлор і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);

деякі спирти і альдегіди кислот;

органічні і неорганічні нітро і аміносполуки (гідроксиламін, гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол);

феноли, крезоли та їх похідні; гетероциклічні сполуки.

До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних хімічних речовин, які не представляють собою хімічної небезпеки, відноситься вся основна маса хімічних сполук.

Необхідно відмітити, що особу групу хімічно небезпечних речовин складають пестициди - препарати, які призначені для боротьби з шкідниками сільськогосподарського виробництва, бур’янами і т. д. Більшість з них дуже токсична для людини.

Більшість із хімічних речовин, у тому числі і слабко токсичні (помірно, слабко токсичні і практично не токсичні), можуть стати причиною тяжкого ураження людини. Водночас привести до масових санітарних втрат в наслідок аварій (катастроф), що супроводжуються викидами (виливами) хімічних речовин, можуть не всі хімічні сполуки, включаючи навіть надзвичайно, високо і сильно токсичні.

Тільки частина хімічних сполук при поєднанні визначених токсичних і фізико-хімічних властивостей, таких, як висока токсичність при дії через органи дихання, шкіряні покрови, велика тоннажність виробництва, використання, зберігання і перевезення, а також можливість легко переходити в аварійних ситуаціях в головний фактор ураження (пар або тонко дисперсний аерозоль), який може стати причиною ураження людей. Ці хімічні сполуки відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).