Если мы возьмем водяной пар, то тогда первое вычисление будет верным к тем условиям, в которых вода находится в газообразном состоянии, а при н.у. вода представляет собой жидкость-твердое в-во, находящееся в динамическом равновесии. Поэтому показатели разнятся, после привода к нормальным условиям они будут одинаковые. Ведь из практики видно, что объем пара всегда больше объема воды.
Поэтому всегда в задачах пишут условия (н.у. или отличные от н.у.). Если объем воды дан при н.у. - то это жидкость, имеющая плотность около 1 г/мл, поэтому в данном случае применяем первый алгоритм решения (у меня) или - второй (у Вас).
2. Тривалий час у хімії існувала думка про повітря як про елемент. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-Хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння.
3. В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле, учень аптекаря, у вільний від роботи час займався хімічними дослідами з вивчення флогістону — пальної сутності речовини. Він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетворюючись на «суху фосфорну кислоту» (Р2О5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалася водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, й одержував одне й те саме — зникала 1/5 частина повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував повітря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося мертвим: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки стухали, немов їх задмухувала «невидимка», розжарене вугілля остигало, палаюча скіпка миттєво гасла. Висновок був тільки один: повітря — неоднорідна речовина, одна частина якого підтримує дихання і горіння
Объяснение:
Переводим объем в массу при н.у.:
m(H2O) = 3 л* 1 кг/л = 3 кг = 3000 г
М(Н2О) = 18 г/моль
Вычисляем кол-во воды:
n(H2O) = m(H2O)/M(H2O) = 3000 г/18 г/моль = 166,667 моль
Если мы возьмем водяной пар, то тогда первое вычисление будет верным к тем условиям, в которых вода находится в газообразном состоянии, а при н.у. вода представляет собой жидкость-твердое в-во, находящееся в динамическом равновесии. Поэтому показатели разнятся, после привода к нормальным условиям они будут одинаковые. Ведь из практики видно, что объем пара всегда больше объема воды.
Поэтому всегда в задачах пишут условия (н.у. или отличные от н.у.). Если объем воды дан при н.у. - то это жидкость, имеющая плотность около 1 г/мл, поэтому в данном случае применяем первый алгоритм решения (у меня) или - второй (у Вас).
Історія відкриття кисню
2. Тривалий час у хімії існувала думка про повітря як про елемент. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-Хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння.
3. В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле, учень аптекаря, у вільний від роботи час займався хімічними дослідами з вивчення флогістону — пальної сутності речовини. Він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетворюючись на «суху фосфорну кислоту» (Р2О5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалася водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, й одержував одне й те саме — зникала 1/5 частина повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував повітря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося мертвим: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки стухали, немов їх задмухувала «невидимка», розжарене вугілля остигало, палаюча скіпка миттєво гасла. Висновок був тільки один: повітря — неоднорідна речовина, одна частина якого підтримує дихання і горіння